Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка
Сонячний гумор В. Самійленка відбиває життєрадісний характер його народу, який навіть у злиднях не втрачає природного
почуття гумору й надії на краще майбутнє. І. Франко Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX – початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору – його лагідність, доброзичливість, його колючість і нищівність, коли він стосується лихих людей.
Одним з кращих іронічних творів талановитого поета є вірш “Ельдорадо”. У спогадах про В. Самійленка
Нікого не міг обминути його початок, де мова йде про якусь далеку щасливу країну, “пишну, вільну й щастям горду”. Тут усе для народу, та останній рядок відразу заперечує райдужний опис тієї “щасливої землі”. Воля, правда – то лише слова, за ними автор вбачає тоталітарний самодержавний лад Росії. Привілля в цій країні тільки держимордам; про волю можна говорити в острозі, за правду відчути на своїй
Особливого вияву іронія набуває у строфі, де говориться про працелюбність панів, автор підсилює цю думку епітетом “роботящі”. У тій країні відсутня свобода слова, цензура “все черкає, все черкає” й не пропускає до друку вільної думки. Якщо ж хтось з письменників надрукує твір, у якому викривається сваволя, його з тріумфом відправлять до Сибіру. Особливий акцент Самійленко робить на проблемі патріотизму. Представники панівного класу не знають рідної мови, культури, а говорять лише французькою. Політика уряду сприяє розпалюванню національної ворожнечі. Населення позбавлене громадянських прав, а в газетах пишуть про щасливе життя. У країні не діє судова система, покарання отримують лише бідні…
Вірш “Ельдорадо” мав кілька варіантів. В одному з них є строфа, де згадуються терористичні дії уряду. Ідея вірша – засудження царського самодержавства. Цим віршем автор ставить до ганебного стовпа російську монархію.