Самітність у сім’ї й світі( твір-мініатюра по новелі Ф. Кафки “Перетворення”)
Уклавши себе в тісні багатоквартирні клітки будинків, прив’язавши себе до машин і тренажерів, телевізорам і таблеткам, людина зробився дуже залежним від прогресу й від людей, що обслуговують кожний момент його сурогатного життя. І в той же час, відчуваючи цю нескінченну залежність, кожний намагається захистити від поза шних зазіханнями свою внутрішню волю, свій внутрішній мир, у якому найчастіше так само мало самостійності й незалежності, як у домашніх завданнях школярів. Відчуваючи Алл С о ч. Р У себе беззахисним перед механізованим і заполітизованим
Саме про це, я думаю, і писав у своїй новелі “Перетворення” Ф. Кафка, розкриваючи нам переживання людини, несхожого на інших настільки, що навколишні й навіть близькі бачать у ньому лише комаха, жука, не бажаючи зауважувати ні чуйного й розуміючого серця, ні добрих очей, ні відкритої душі. Перед нами – трагедія ізгоя, білої ворони в зграї, однак найжахливіше
Як довідатися? А ще більше мені жаль того, що не всі комахи такі більші, як Грегор, і ми дуже часто наступаємо на них, навіть не зауважуючи цього…