Самітність у сім’ї й світі( твір-мініатюра по новелі Ф. Кафки “Перетворення”)

Уклавши себе в тісні багатоквартирні клітки будинків, прив’язавши себе до машин і тренажерів, телевізорам і таблеткам, людина зробився дуже залежним від прогресу й від людей, що обслуговують кожний момент його сурогатного життя. І в той же час, відчуваючи цю нескінченну залежність, кожний намагається захистити від поза шних зазіханнями свою внутрішню волю, свій внутрішній мир, у якому найчастіше так само мало самостійності й незалежності, як у домашніх завданнях школярів. Відчуваючи Алл С о ч. Р У себе беззахисним перед механізованим і заполітизованим

навколишнім світом, людина^рє, годня, як ніколи раніше, потребує підтримки, дружній раді, увазі, визнанні власної винятковості. І дуже часто натикається на холодні кам’яні стіни, вибудувані цивілізацією, що відгородила душу від тіла

Саме про це, я думаю, і писав у своїй новелі “Перетворення” Ф. Кафка, розкриваючи нам переживання людини, несхожого на інших настільки, що навколишні й навіть близькі бачать у ньому лише комаха, жука, не бажаючи зауважувати ні чуйного й розуміючого серця, ні добрих очей, ні відкритої душі. Перед нами – трагедія ізгоя, білої ворони в зграї, однак найжахливіше

те, що зграя – людська. А щоб не допустити смерті Грегора Замзы, досить було тільки теплого погляду, слова підтримки, схвалення, і тоді, можливо, страшний жук знову перетворився б у парубка

Як довідатися? А ще більше мені жаль того, що не всі комахи такі більші, як Грегор, і ми дуже часто наступаємо на них, навіть не зауважуючи цього…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Самітність у сім’ї й світі( твір-мініатюра по новелі Ф. Кафки “Перетворення”)