Рядка біографії: Місце поета в ладі
Для позакласного читання Поети старшого покоління зустріли війну, збройні життєвим і літературним досвідом. Природно, що в них відношення до що відбувається було більше зрілим, чим у молодих, що потрапили на фронт прямо зі шкільної лави. Не випадково, звичайно, що саме “старі” (Твардовскому в 1941 р. було тридцять років) створили великі лисичанські добутки, у яких Війна осмислена як ланка історичного процесу. Досвід дозволив їм проникнути в саму суть що відбувається, точніше встановити ціннісні орієнтири й зрозуміти мотиви поводження людини
Молоді більше перебували під владою окремих сильних сиюминутних вражень, їхня творчість носила інший характер. К. Ваншенкин згадує: “…Сімнадцяти років від роду я став на місце, уготованное мені війною… Характер мого покоління був сформований армією військової пори. Ми перебували в тім віці, коли людин особливо придатний для остаточного оформлення, якщо він потрапить у надійні й умілі руки. Ми були підготовлені до цьому ще всім дитинством, всім вихованням, всіма прекрасними традиціями революції й громадянської війни, що перейшли до нас від старших”. Для молодих війна збіглася з
Семафор на шляху отправленье маячить (Після зрозуміємо – в окруженье прямо!) А мама задумалася… – Що ти, мама?…. – На другу війну йдеш, хлопчик!
Автор цих віршів, поет С. С. Наровчатов, засвідчив: “На війні я сформувалася і як людина, і як поет <…> Всі я одержав сповна – і гіркота поразок, і щастя перемог <…>”. Природно, що війну молоді сприймали гостріше, різкіше.
Побачити війну в сімнадцять років – це потрясіння назавжди. Нас не потрібно жалувати, адже й ми нікого б не жалували, Ми перед нашим комбатом, як перед Господом Богом, чисті На живі поруділи від крові й глини шинелі, На могилах у мертвих розцвіли блакитні квіти (С. Гудзенко)
Конфлікти у віршах молодих відрізняються особливою гостротою:
У цій заграві вітровому Вибір був невеликий, – Але краще прийти з порожнім рукавом, Чим з порожньою душею (М. Луконін)
Сила, безпосередність почуття надовго залишили в ладі й вірші молодих поетів, що не прийшли з війни, – П. Когана, М. Кульчицкого, Н. Майорова й ін. Над справжнім мистецтвом час не владно.