РУШНИКИ ВИ МОЇ, РУШНИКИ. ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ “БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ”
II семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4
Урок 93. РУШНИКИ ВИ МОЇ, РУШНИКИ. ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ “БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ”
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; поглиблювати знання учнів про рушник; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. “Гімнастика” читання
1) Артикуляційна вправа “Дмухання на пригорщу”.
Імітуючи дмухання на гарячий
2) Вправа “Свисток”.
Вдихнути носом, на повільному видиху відтворити тихий, подовжений, монотонний свист. Губи не напружувати. Економний видих.
2. Робота над чистомовкою
Че-че-че – влітку сонечко пече.
Чу-чу-чу – всім спечу по калачу.
Чі-чі-чі – не лежи на печі.
Ча-ча-ча – в мене немає м’яча.
Чі-чі-чі – у мене ключі.
Іч-іч-іч – надворі ніч.
Ча-ча-ча – в мене добра вдача.
Чу-чу-чу – на ракеті я лечу.
Чі-чі-чі – буду їсти калачі.
3. Робота над скоромовкою
Скочив котик,
Сів на
Миє ротик
І животик.
М. Підгірянка
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Т. Коломієць “Нагідка”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Витирають залюбки
Ноги, руки малюки.
Витирають щічки
Павлик та Марічка. (Рушник)
– Сьогоднішній урок буде присвячений українському рушнику.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
– Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас!
Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і в горі – невід’ємна частка нашого побуту – рушник, його можна порівняти хіба що з піснею.
Звучить “Пісня про рушник” (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди).
2. Опрацювання вірша Т. Коломієць “Біле поле полотняне” (с. 98)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чому присвятила свій вірш Т. Коломієць?
2) Словникова робота.
А) Читання стовпчиків слів “буксиром” за вчителем.
Ткане пране
Поволі колоски
Зацвіте навпрошки
Заряхтять полотняне
Барвистим василечки
Покрутнеться застрибає
Б) Довідкове бюро.
Заряхтять – те саме, що замерехтять.
Навпрошки – те саме, що навпростець.
Фізкультхвилинка
3) Гра “Бджілки”.
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен – у своєму темпі.
4) Виразне читання вірша учнями.
– Як ви розумієте виділені вислови?
– Чи справді голка вишивала рушник сама?
– Чому в неї все так вправно виходило?
– Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки?
5) Гра “Знайди риму”.
Полотняне… (пране);
Ходить… (водить);
Сяк… (мак);
Тут… (зацвітуть);
Навпрошки… (колоски);
Поволі… (в полі);
Полотняне… (стане).
3. Опрацювання тексту про рушник (с. 99)
1) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
– Чим є рушник для нашого народу?
2) Читання тексту учнями “ланцюжком”.
3) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.
– Що символізує смуга полотна?
– Яку роль грають рушники в житті українців?
– Які візерунки та кольори є на українському рушнику?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чому був присвячений наш сьогоднішній урок?
– Що нового ви дізналися про український рушник?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві, під час читання вірша. Порівняй його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше?
2. Дізнайся, чим особливий вишитий рушник у твоєму краї? Чи має твоя родина такий рушник? Хто його вишивав?
(2 votes, average: 3.50 out of 5)