Розповідь про море
Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні.
Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно спокійне и тихе і наче не має нічого більш ласкавого за його легкі хвилі. Вода віддзеркалює теплі сонячні промені та сліпить, не звиклі до яркого світла, очі. Теплий пісок приємно гріє мої ноги,
Скільки краси таять у собі морські глибини. Маленькі рибки зграйками плавають серед зелених та жовтуватих водоростей. А піщане дно вкрите мушлями, ніби коштовним камінням. Я люблю
Не має нічого кращого, ніж провести день на морі. Можна веселитися та купатися з родиною та друзями. А іноді хочеться просто прогулятися на самоті, відчувши спокій, під шум хвиль.
Море незбагнене, таємниче та чисте. Воно нікого не лишає байдужим.