Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Роздуми про долю людини з народу у повісті С. Васильченка “Талант”

Роздуми про долю людини з народу у повісті С. Васильченка “Талант”

Повісті “Талант” передує епіграф – слова з газетної хроніки, які скупо сповішають про загибель “церковної хористки з романтичного причинення”. Здається, автор мав намір розкрити, що саме ховається за цими рядками насправді. Відтак з’явилася повість про талант і долю Тетяни, про долю сільських учителів. І Тетяна, і ліричний герой повісті, від імені якого ведеться розповідь, і Антон Маркович, старший учитель, мали жвавий розум і талант учителя. Усі попи мріяли скласти іспити до університету. Цьому присвячена була кожна хвилина,

це єднало їх, вони були підтримкою один для одного їм необхідно було домогтися мети, адже вони були з простого народу, мусили заробляти собі на хліб.

Андрій говорив: “Часом глянеш, які нам ставлять мури на тому шляху, то тоді відчай візьме. І хочеться піти туди, стати під брамою університету: кричати, прохати, за поли хапати, щоб впустили туди…”

Робота в школі була важка, Але це їх не лякало, вони звикли до роботи. А от до чого не можна було звикнути, то це до зухвалого ставлення начальства, недбальства до шкіл, які часто з проваленим дахом, з поламаними меблями. І герой міркує: “Знову попи, урядники,

горілка, гризота, безпоряддя?” Оце і є саме та причина, яка і уб’є талант. Тетяна вміла добре співати, і коли приїжджі пани влаштовували вечірки, радо захопилася ними. Вона щиро вірила обіцянкам пані влаштувати її на навчання, а паничеві довірила дівоче Кохання. Та саме таланту людяності забрали цим людям, які просто влаштували собі літні розваги на деякий час. Не запросили Тетяну.

Покинута, принижена, вона ледь не наклала було на себе руки, і стояла, пережила. Чи думала ота пані про відповідальність за долю акторів з народу, яких зібрала звідусіль? Ні. Адже це люди не її кола, то чого ж перейматися! Але ж це злодійство – вкрасти у людини віру, зламати долю. Проте народ мовчав: сама, мовляв, винна, бо повірила панам. Але коли нарешті Тетяна оговталась і на свято заспівала у церкві на повний голос, і від того співу “в церкві виднішало, ясніло, ніби відтуляли в ній вікна”. Сила її таланту вражала людей, проте це роздратувало отця Василя, який звелів їй замовкнути. Таке брутальне поводження змусило людей заговорити. Вони висловили свій осуд священику, який забув свій обов’язок – нести любов і прощення. Та було вже пізно: вибігши з церкви, принижена дівчина наклала на себе руки.

Про що ж розмірковує С. Васильченко у повісті з виразною назвою “Талант”? Про те, що життя прожити так непросто, а надто якщо маєш талант. Та, мабуть, усім нам для життя потрібен один талант – талант людяності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і...
  2. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у...
  3. Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі...
  4. Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на...
  5. Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і...
  6. Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же гинули в морокові кріпацтва, пореформєних криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко...
  7. Художня майстерність Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не...
  8. Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому...
  9. Доля народного таланту (За повістю С. Васильченка “Талант”) Талантом люди називають виняткові природні якості, особливі здібності. А в деяких українських словниках “талантом” називають фортуну, везіння і, власне, щастя. “Талант мужності й талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Так сказав про...
  10. Повість С. Васильченка “Талант’ у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської...
  11. Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу...
  12. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в...
  13. Проблема розквіту та знищення таланту (за повістю С. Васильченка “Талант”) Степан Васильченко з дитинства мріяв стати вчителем. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію – і втілив свою заповітну мрію в життя. Тому на власні очі бачив пристосуванців, які пропагують буржуазно-поміщицьке життя. Степан Васильченко називав себе сільським інтелігентом-пролетарем, народним учителем. На тверде переконання письменника, вчитель, незважаючи на своє трагічне становище, має боротися за...
  14. Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим” Тарас Григорович Шевченко… Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять. Шевченко для нас більше, ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розіп’ятий і воскреслий. Шевченко – поет наскрізь соціальний...
  15. Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна...
  16. Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна...
  17. Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі,...
  18. Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду” (з циклу “В казематі”). Роздуми автора про власну долю, долю України УРОК 20 Тема. Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду” (з циклу “В казематі”). Роздуми автора про власну долю, долю України. Мета: ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка з циклу “В казематі”; показати художню довершеність Шевченкових віршів; розвивати почуття патріотизму через символічний образ сина у поезії “Мені однаково, чи буду”; виховувати...
  19. Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного...
  20. Скорочено “Талант” Васильченка В селі К. загубила себе з романтичного припинення церковна хористка. Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили під вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) “Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне....
Роздуми про долю людини з народу у повісті С. Васильченка “Талант”
«
»