Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість
ТвІР за драмою І. А. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість втілені в образах Сельвестра, Ярослава Мудрого. Мабуть, невипадково твір про київського князя починається з розповіді вченого монаха Сельвестра. І формула мудрості, виведена ним, така:Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить, І просвітить добром серця людськії. Цей основний постулат драматург відстоює кожним образом своєї драми: мудрість людська тримається не тільки на великих знаннях, а й
А скільки він зазнав тяжких трудів, В яких боях кривавих ісполчився… І цілу Русь, як древле, об’єднав.
Справді, саме за часів Ярослава Мудрого стало можливим формування самостійної держави. Він добився об’єднання Новгорода з Києвом, відстояв у боротьбі з варягами і татарами національну незалежність держави,
Відкритий як в любові, так і в ненависті, Ярослав сприймає навколишній світ не тільки розумом, а й серцем. Але добрим, щирим і людяним повинно бути твоє серце, людино, щоб можна було його назвати віщим, мудрим. А серце Ярослава – це серце люблячого батька, справедливої людини, покликаної безкорисливо служити людям. Таке серце не схибить. Драми Іван Кочерги завжди сучасні. Вони – невичерпне джерело людської мудрості, бо в основі їх – історична правда і кращі зразки народної моралі.