Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси
“Дві постаті, які діють разом і контрастують одна з одною, – комічні й напівкомічні – це древній і досі живий мотив фарсу, карикатури, цирку, кіно: худий і довгов’язий, низенький і товстий, хитрий і глупий, господар і слуга, освічений і поважний, невчении і простуватий і найрізноманітніші комбінації – все це було в різних країнах, у різних культурах, у різних комбінаціях і переплетеннях. А Сервантес створив єдине в своєму роді
– дещо бездоганне”, – так відгукувався Е. Ауербах про творчу знахідку Сервантеса.
Чому його
Близькість між господарем і слугою підтверджується й тим, що Санчо Панса проявляє гнучкий, глибокий і гострий розум і підноситься до вершин ренесансних поглядів на людину і її місце в житті. Він здатний мислити
Пара героїв, які взаємодоповнюють одне одного, пізнають світ зі взаємокорегуючих позицій, – одне із найбільших відкриттів Сервантеса. Достатньо порівняти перші п’ять розділів, у яких Дон Кіхот мандрує сам на сам зі своїми одноманітними думками, з наступними, насиченими діалогами зі зброєносцем, щоб зрозуміти геніальність інтуїції Сервантеса. Дон Кіхот і Санчо Панса схожі з тими казковими персонажами, які потрібні одне одному, тому що один із них зрячий, але безногий, вав іншого, сліпого, є ноги. Так і Дон Кіхот необхідний Санчо, а Санчо – Дон Кіхоту, тому що перший бачить тільки те, що всередині нього, а другий – лише те, що поза ним. І Сервантес дав їх один одному в супутники. Селянин, який супроводжує свого господаря, розвінчує маніакальну діяльність Дон Кіхота і безплідність його книжкових фантазій, водночас саме він відчуває гуманістичний бік сподівань і вчинків господаря, який вболіває душею за все людство.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)