Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка)
Свобода бажана для багатьох. Свобода слова, дії, вчинків і поглядів. Кожен із нас вкладає в це поняття свій зміст, особливе значення. Хтось мріє вільно висловлювати свою думку, а хтось бажає звільнитися від заборон і обмежень, які заважають жити, приносять муки із дня в день. Я вважаю, що у світі не існує цілковито вільних людей. Різноманітні правила, обмеження й заборони не обминають нікого. І ми прагнемо свободи, боремося за неї, і у цьому прагненні здатні до рішучих вчинків, слів, звершень. Та іноді, отримуючи таку бажану незалежність, ми просто
Саме таким був головний персонаж оповідання Марка Вовчка, Максим Тримач.
Він був морально сильною людиною, мав власні принципи і
Та все ж яким би добрим не був характер Максима Тримача, ідеальних людей не буває. Романтичний герой приречений на самотність. І, звичайно, бути таким твердим, впертим і непокірним не завжди добре. У Тримача виникла проблема у стосунках з донькою Катрею. Він суворо заборонив їй виходити заміж за кріпака, бо хотів мати за зятя вільного чоловіка, а для доньки бажав щастя і, головне, свободи. Не міг він віддати свою єдину кровиночку панові. Для Катрі ж важливішими були її щирі почуття до Семена, вона не зважала на його соціальний стан, становище у суспільстві. Перед молодою дівчиною постало тяжке завдання: вирішити свою долю. З одного боку, вона не могла не послухатися свого батька, бо дуже його поважала. З іншого ж – Катря боялася втратити своє кохання, єдине й найважливіше для неї почуття. Душевні переживання й суперечки приносили їй невимовні страждання. І, дізнавшись про загибель Семена, Катря не витримала такого удару й пішла з цього світу. Містична сцена смерті доповнює й без того вміле зображення подій і побудову твору. Місячна ніч, гарне біле вбрання дівчини, похилена верба і маковий вінок, який залишився плавати на воді – все це заворожує читача. Але понад усе вражає трагізм безвихідного становища. Авторка в образі Катрі уславлює вірність коханню, звеличує кохання як духовну якість, | що підіймається над усіма перешкодами. І
Марко Вовчок за манерою викладу близька до народної творчості, звертає увагу на проблеми, що пов’язані з кріпацтвом, та від цього і твір не стає менш актуальним: стосунки батьків та дітей – проблема І; одвічна. Не можна сказати, хто винен, хто правий. У таких ситуаціях правда десь посередині. Досвідчені батьки завжди бажають нам щастя, тому до них треба прислухатися. Але іноді батьківське прагнення і щастя для своїх дітей переходить межі, а їхнє втручання до особистого життя дорослого сина чи дочки можуть призвести до невиправних наслідків. Так і Максим Тримач: дуже любив Катрю, хотів, щоб та прожила щасливе життя з вільним і заможним козаком. Та не треба було так суворо ставитися до доньки. Батько не зміг зрозуміти, чого хоче молоде серце Катрі, не дав їй свободи – і втратив назавжди. Потім зрозумів свою помилку, та вже було надто пізно. У цьому випадку й виявляється вада сильної особистості Максима Тримача. У стосунках із близькими треба бути в міру суворими й завжди намагатися зрозуміти рідну й дорогу тобі людину. Саме тоді, коли, заради щастя власних дітей, батьки зможуть не бути такими суворими і недосяжними, а діти прагнутимуть не просто почути, але й послухати батьків, які пройшли значний відтинок життя і намагаються вберегти нас, дітей, щоб не впали у прірву, – лише тоді буде вирішена проблема взаєморозуміння між батьками й дітьми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)