Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя
Роман “Марія” Уласа Самчука був написаний у 1934 році і присвячений українському селу. В ньому автор описує голодомор 1932-1933 років, знущання більшовиків на людьми.
Головна героїня – Марія. Роман починається описом дитинства дівчини і закінчується на сімдесят першому році ії життя. Кажуть, що часу не помічають тільки щасливі, але для Марії доля приготувала суспільні страждання.
І переш випробування в житті – самітність. Після смерті батьків, дівчина залишається зовсім одна. Пізніше – шлюб з некоханим чоловіком. І найстрашніше
Під час штучного голодомору 30-х років вмерло близько 6 – 7 мільйонів людей. Заради влади більшовики готові були піти на все. Вони підкупили українців обяцінками про власну землю, мир і свободу. Земля завжди була и зостається годувальницею. Тому люди працювали і свято вірили у щасливе майбутнє. Але український хлібороб не розумів, що вільна праця може відбуватися тільки в незалежній державі, чого Україна ще довго чекала. Більшовицька система завдала великої школи українському народу, забрала життя багатьох людей.
Коли я читала цей твір. Мене переповнював сум за долю України. Роман викликає жаль і почуття поваги до наших предків, які пережили цей страшний період в історії України. Автор змалював картину того становища на прикладі однієї родини, однієї жінки, яка втратила близьких і відчула все горе на собі. Улас Самчу зробив акцент на духовній силі Марії, вона була сильною натурою, яка вижила в тяжкий період. Організований сталінсько – більшовицькою системою СРСР голодомор, призвів і до втрат, і до психічних відхилень. На мою думку, голодомор – це справжнє звірство, нечуване в історії лихоліття. Улас Самчук написав роман по гарячих слідах, висловив свої почуття та враження в образах героїв твору, в їхніх вчинках.
Роман “Марія” – це жорстока правда жорстокого часу. Прикро за рідну Україну, яка піддалась репресіям сталінського режиму. І ми, сучасні українці, не повинні забувати історію нашої країни, хоч вона і не тішить нас.
Наш президент Віктор Ющенко неодноразово звертає увагу кожного з нас на ті часи, коли 7 млн. безвинних людей пішли з життя і 10 млн. людей, які могли б ще народитися.
Нехай кожний, хто прочитав “сильний” роман “Марія”, пронесе в своєму серці хоч краплину історії, краплину душі українця, котрий бачив голодоморне лихо.
Вічна пам`ять вмерлим під час голодомору!
Нестеренко Катя