Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; це велике прозове епічне полотно, яке зображує події динамічно, на персонажів чатують численні небезпеки і непередбачувані повороти подій. Саме таким постає перед читачем
роман Івана Багряного “Тигролови”. У цьому творі багато автобіографічних мотивів: сам письменник був засуджений, також втік з потяга, який мав доправити його до міста ув’язнення, якийсь час боровся за життя із дикою природою, потім зустрів родину українців… Усі ці події зображено за участі головного персонажа твору Григорія Многогрішного. Дуже динамічно й оригінально починається роман: образ дракона – символічне втілення образу поїзда, який летить крізь простір, а в ньому – “вороги народу”, засуджені системою. Григорій Многогрішний постає перед нами людиною великої волі, великого
розуму та надзвичайної духовної сили, він вночі вистрибує з потяга, він розуміє, що може загинути у тайзі від голоду чи від іклів диких звірів, але тут проявляється одна з головних рис характеру Многогрішного: він згоден ризикувати життям, але у рівному двобої, а не тоді, коли його намагаються зламати нечесно, підступністю і наклепами, безпідставними звинуваченнями та фізичними тортурами. Григорій Многогрішний знайомиться із родиною українських поселенців на Далекому Сході. Поселення Зелений Клин, описане Іваном Багряним, існувало насправді, існує і досі. Зараз у ньому мешкає трохи менше мільйона етнічних українців. Родина Сірків приймає Григорія до своєї хати, вони вбачаються йому людьми загартованими та безстрашними, такими, яким був він сам. Наталка, дівчина, яка згодом стане дружиною Григорія, викликає у мене справжнє захоплення: пристосована до життя у складних умовах тайги, вона нічого не боїться. У тексті роману українці, що поселилися на Далекому Сході, названі “уссурійськими козаками”. І насправді, ці люди зберегли усі традиції нашого народу, підтвердження чому ми знаходимо у описі святкування Різдва, зберегли незламний дух народного характеру, “душевну козаччину”, вони не бояться навіть тигрів, на яких полюють. Мені здається, людина не боїться нічого, поки почуває себе вільною, перебуває у гармонії із собою та світом… Але, зважаючи на історичні умови, не всім випадає таке щастя. Я думаю, що назва “Тигролови” може бути трактована у двох аспектах. По-перше, це буквальне її значення: від полювання на тигрів, яким займається родина українців у цьому далекому поселенні. Але тигроловами є й працівники НКВД, зокрема майор Медвин. Тільки в іншому розумінні: він є ловцем людських душ, який намагається зловити їх у лещата системи, зламати, понівечити назавжди. На щастя, із Григорієм Многогрішним йому це не вдається, Григорій мститься Медвинові. Роман “Тигролови” є захоплюючим твором, як і інші пригодницькі романи високої художньої якості у світовій літературі. Під пером Івана Багряного вдало переплітаються тема кохання, тема збереження власної гідності у антигуманних суспільних умовах, мотиви втечі та помсти, мотиви небезпеки та боротьби. Це й робить твір справжнім пригодницьким романом. Мені подобається, що поруч із гострим сюжетом, який динамічно розвивається, Іван Багряний вкладає у свій твір і глибокі роздуми про Україну і долю народу, вміщуючи їх і в авторську мову, й у вуста героїв твору. Іван Багряний бачив багато страшних епізодів за свого життя: пережив допити, ув’язнення, бачив усі страхіття більшовизму, згодом емігрував за кордон. Свій досвід, усе, чого не знали звичайні люди, які чули лише про те, наскільки “веселіше стало жити”, письменник передав у своїх творах, зокрема й в “Тигроловах”. Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі, справжній гімн сильній незламній особистості. Я думаю, з цього твору варто винести історичні свідчення суперечливої епохи і повчитися у персонажів сміливості, справедливості й сили духу, які є важливими рисами справжньої людини усіх часів.
