Роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?”
У творі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” правдиво змальована важка доля українських жінок другої половини XIX століття. Це був час реформ після відміни кріпосництва. І хоча селяни тепер мали свободу та право працювати на власній землі, доля жінки залишалася складною. Головним героєм твору є молодий чоловік Чіпка, але не менш важливими є жіночі образи – його матері Мотрі, дружини Галі та Христі (дружини Грицька). Завдяки їм читач може глибше зрозуміти ідею твору, дати оцінку головному персонажу. Також вони роблять роман довершеним та ліричним.
Мотря – матір Чіпки Вариниченка. Щастя рідко їй посміхалося ще замолоду. Лише раз вона повірила у свою удачу, зустрівши чудового, на її думку, чоловіка. І навіть злиденне життя завдяки коханню стало не таким гірким. Проте щастя тривало недовго, бо коханий виявився двоєженцем. Після викриття, він повертається до першої дружини, покинувши Мотрю вагітною. Чіпка прийшов у цей світ байстрюком, і з перших днів бачив лише смуток в очах матері. Мотрю мало хто підтримував в селі, більше того – злі язики
Галя – дружина головного героя. Автор багато уваги приділяє опису її надзвичайної вроди та чистої душі. Галя – “польова царівна”, причуда, що причаровує хлопців. Вона ніби ангел, який намагається врятувати Чіпку. Доля самої дівчини також сумна – виросла вона у розбійницькому товаристві, але їхні погляди не розділяла. Галя цінує право на життя та щастя інших людей, тому злочини батька гнітять її. Вночі вона не може спокійно спати, уявляючи як душі скривджених вимагають повернути все награбоване. Дівчина ніколи не прагнула багатства, а тільки любові та родинного затишку. Тому раділа, коли стала дружиною Чіпки і почала чесно хазяйнувати.
Образ Галі контрастує з образом Чіпки. Вони багато в чому схожі – мають поетичну душу та незадоволені умовами свого життя. Проте важлива відмінність – вони роблять різний життєвий вибір. Галя залишається вище зла, а Чіпка піддається йому.
Христя – дружина Грицька, товариша Чіпки. Умови її життя важкі, але жінка не втрачає віри в людей, бо має добре серце. Вона вміє співпереживати, розуміє чужий біль. Доля Чіпки її щиро хвилює. Адже жінка, на відміну від багатьох інших, бачить в ньому не просто бунтівника чи злочинця, а людину-правдошукача. Її симпатії до Чіпки передаються і читачам.
Панас Мирний подає жіночі образи, що втілюють прагнення до простого щастя, до родинного затишку. Мотря, Галя та Христя мають добрі серця, але так і не пізнають звичайного жіночого щастя.