Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон” – Бароко як синтез традицій
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО
Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон”
Образ Сехісмундо у п’єсі несе в собі велике ідейне навантаження.
По-перше, в цьому образі міститься концепція життя-в’язниці, у якій людина прикута ланцюгами до власної долі.
По-друге, цей образ у п’єсі розкриває її провідний мотив життя-сну.
По-третє, на прикладі Сехісмундо автор вирішує проблему: наскільки вільною у своїх діях є людина, чи здатна вона сама творити свою долю?
На початку п’єси ми дізнаємося,
А доля підготувала Сехісмундо й інші випробування: принца переносять у палац під час сну. І молода людина після пробудження починає своєю поведінкою доводити правоту пророцтва. Перенесений знов під час сну назад, до в’язниці, Сехісмундо, прокинувшись, переконується, що життя – це сон: його переконали, що перебування в палаці принцу наснилося, а якщо й не наснилося, то
Сехісмундо в своїх монологах гірко розмірковує про те, що життя – в’язниця, що людина має менше свободи, ніж звір або риба:
Родиться в хвилі риба,
Німий виплодок морський…
В мене більше розуміння,
Чом же маю менше волі?
Автор доводить, що людина, отримавши необмежену свободу, віддається на волю своїм тваринним інстинктам. Гідним звання людини можна стати лише за умов перемоги над самою собою і власними пристрастями. Так, як стало з самим героєм. Принц дійшов до думки, що свобода людини має підпорядковуватися моральним законам.
Отже, можна зробити висновок, що образ принца Сехісмундо допомагає розкрити ідею твору та його провідні мотиви.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)