Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Рідна земля вимагає: “Думайте!”

Рідна земля вимагає: “Думайте!”

З Сивої давнини людство несміливо й обережно увійшло у прекрасний світ природи, щоб згодом, набравшись від неї мудрості й досвіду, стати господарем на квітучій, родючій і багатій землі. Щедра Природа зустріла його ніжно й турботливо: давала дрова для вогнища, постачала м’ясо диких звірів і птахів для їжі, поїла джерельною водою, а пізніше – навчила користуватися своїми дарами, які народжувала для нього.

Минали часи. Людина міцніла, мужніла, сміливішала, ставала розумнішою. І стверджувала на землі свою владу, по-своєму перебудовуючи

рідний дім – храм Природи. Людина чомусь була впевнена, що має на це право, бо природа, земля – це її рідна мати, яку вона любить. Ця людина – “люблячий, ніжносердий та лагідний” син матінки-природи, сьогодні бездумно вирубує її ліси – і земля перетворюється на пустелю. Це він, могутній і всесильний “господар”, намагається повернути ріки, щоб текли вони туди, куди йому заманулося; перетинає їх електростанціями – і стогнуть вони, страждаючи. Гине риба, перетворюються на багно і болото штучні моря – “гордість” людського прогресу, знесилено несе свої муки і біль прибережна рослинність,
на жах перетворюється життя менших братів-людини – тварин й птахів. Але ж вони – такі самі “сини природи”! “Людина розумна” впевнено і гордовито використовує на полях штучні добрива, застосовує хімічні засоби для боротьби зі шкідниками – й отруєній годувальниці-землі нічого не залишається, як отруювати своїми плодами власних дітей. Тобто – нас!

Ні, немає у нашої землі свідомого чи навмисного наміру покарати зарозумілих дітей своїх. Як же вона радіє нам, коли кожної весни, знов і знов дарує не-перевершені творіння природи – квіти! Як огортає сонячним теплом і цілує ніжним вітром! Якими щедрими дарами пригощає влітку і яким золотом обсипає восени! А скільки ліків вона пропонує своїй хворій дитині: тут тобі і трави, і цілюща вода, і мінерали!.. Вона, наша багатостраждальна земля, не пам’ятає зла. Бо вона – любить!

…Коли я дізнаюсь про чергову екологічну катастрофу, мені здається, що я чую її голос: “Думайте, діти мої, думайте! Подивіться уваж-ніше й пильніше, що ви наробили, чого “навершили”! Зупиніться, поки ще є час і можливість!”

А й дійсно: поки ще квітне-буяє весняна земля, поки видно над нами загадковий Чумацький шлях, поки прозоре й чисте повітря наповнює груди, поки вода ще не перетворилася на отруту, поки чути веселий і безтурботний спів пташок та бджолиний дзвін.

Уже були Хіросима, Нагасакі й Чорнобиль. Усе частіше трапляються руйнувальні повені та знищувальні посухи. Люди у відчаї зводять очі до Бога і плачуть: “Господи, за що?.”. Вони б’ють у дзвони, коли чергова хвороба, спричинена шкодою, заподіяною природі, забирає життя десятків, сотень і тисяч людей. І за цими дзвонами не чути, як тихо б’ються і вмирають у мазуті птахи, як завмирає на березі отруєна риба, як стогнуть у муках тварини, що живляться на оброблених хімікатами землях…

Невже ми ніколи не почуємо заклику такої рідної, такої щедрої і такої терплячої природи: “Думайте, діти мої, думайте!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ – РІДНА ЗЕМЛЯ О рідна земле! Ти, як мати,- єдина і неповторна! Ти не обов’язково найкраща, найгарніпіа. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси, краї, де ласкавий шум морського прибою поєднується з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавру чи магнолії – зі свіжістю грозових південних вітрів. Та що з того?...
  2. Рідна земля Ось асфальтовою дорогою ми піднялися на невисоку гору. Далі сірою стрічкою шосе сповзає в долину між рідкими заростями лісосмуг обабіч шляху. Літнє сонце палахкотить десь угорі, щедро сипле промені на живодайну землю, ніби притрушує золотавим пилом поля. Це прекрасний час, коли урожай на полях починає тужавіти, набиратися сили й готуватися...
  3. Вірш А. Ахматової “Рідна земля” Пізня Ганна Андріївна Ахматова виходить з жанру “любовного щоденника”, жанру, в якому вона не знала суперників і який залишила, може бути, навіть з деяким побоюванням і оглядкою, і переходить на роздуми про роль і долю поета, про релігію, про ремесло, про батьківщині. З’являється гостре відчуття історії, Ахматова написала про А....
  4. Рідна земля в поезії А. Малишка АНДРІЙ МАЛИШКО АНДРІЙ МАЛИШКО Рідна земля в поезії А. Малишка Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато...
  5. Рідна земля в поезії А. Малишка Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато працював, але не встигав висловити все, що бачив,...
  6. Земля в долі людини. Твір по повісті О. Кобылянской “Земля” Мірилом духовних цінностей про народ завжди була, є й буде земля. Всі думки й очікування, мрії й життєві прагнення зв’язані лише з нею. Земля була двигуном історії української. Адже наш народ – один з деяких, хто зумів відстояти свою землю, удержати неї протягом більше десяти тисяч років. Чому ніякі завойовники...
  7. Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Доля Ольги Кобилянської – незвичайна. Не маючи змоги одержати офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму знедоленому народові. Письменниця ніколи не втрачала сили духу і завжди вірила в перемогу людини над царством темряви і насилля. Доля її була незвичайною і ще в одному. Буржуазні ідеологи...
  8. Земля в долі людини (на основі повісті “Земля”) Доля Ольги Кобилянської – незвичайна. Не маючи змоги одержати офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму знедоленому народові. Письменниця ніколи не втрачала сили духу і завжди вірила в перемогу людини над царством темряви і насилля. Доля її була незвичайною і ще в одному. Буржуазні ідеологи...
  9. Земля в долі людини (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Україна – традиційно хліборобська країна. То ж земля, відношення до неї були мірилом духовної зрілості кожного українця протягом багатьох віків. Усі прагнення, усі свої надії на Майбутнє хлібороб завжди спрямовував до землі. І звалася вона “матінкою”, “святою”. І не дивно, що в українській літературі тема землі займає провідне місце. Про...
  10. Твір на тему – Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Найвищим досягненням письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської стала повість “Земля”. Звертання до реальних фактів, соціальних явищ йшло поряд із поглибленим реалізму атвторки, а емоційне ставлення до них – особливість творчої манери О. Кобилянської, яка пропускала крізь серце долю своїх героїв. Письменниця змогла правдиво передати біль і сподівання селянина-трудівника та сутність самого...
  11. Земля і люди в повісті О. Кобилянської “Земля” Чи замислювались ми над тим, що значить земля, наша матінка? Що дарує вона нам усім, хто живе на ній? Чи вслуховувались ми в чарівне, світле слово, яким є земля? Це вона ростить мудрих, добрих, працьовитих, щедрих людей. З неї починається життя і травички, і дерева, і хліба, і людини. Немало...
  12. Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Помітний слід у моїй душі залишила повість О. Кобилянської “Земля”, що написана на основі життєвих фактів. Читаючи цей твір, я переживала разом з автором, уболівала за долю героїв. Письменниця порушила вічну тему влади землі над людиною, до якої зверталися багато українських...
  13. Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” Питання про власність і власника вирішували багато століть. Як залежать вони одне від одного, які співвідносини у цих категорій, що таке приватна власність – рабство та прокляття чи свобода? У повісті О. Кобилянської “Земля” питання власності та її впливу на долю і...
  14. “Земля – мірило духовності людини. За повістю Ольги Кобилянської “Земля” Всіх людей, які населяють нашу планету, цілком можна розділити на людей духовних і бездуховних. Цей поділ цілком адекватний і нормальний, але лише конкретні приклади з життя можуть показати, що таке духовність і що таке бездуховність. У повісті Ольги Кобилянської розказана трагічна історія родини Федорчуків, а також історії інших людей, які...
  15. Людина, цивілізація, земля (твір-роздум) Люди є частинкою природи. Але в процесі свого формування людина придбав велику силу і вирішив, що має перевагу над природою. Але чи має він на це право? Адже все, чим він користується створено природою: губить землю; висікає дерева, які очищають повітря; поглинає кисень, при цьому забруднюючи атмосферу хімікатами; користується водою,...
  16. Справедливість вимагає заступатися за людей страждаючих Росіянами людьми страждання завжди сприймалося як випробування, як своєрідний спосіб рятування від гріхів, очищення. До страждаючої, особливо скривджених природою, з тілесними вадами, що оточують ставилися з деяких часток жалості, співчуття й одночасно полегкості. Звідси й майже любовне відношення до юродивих, карликам, “божим” бабусям. Уважається, що допомагаючи страждаючий, ти сам якоюсь...
  17. Людина, цивілізація, земля Людина – це частина природи. У результаті розвитку цивілізації людина стала сильніше й уявив себе вище природи. Чи має право він так робити? Адже харчується: він плодами земними: спустошує надра землі; вирубує лісу – фільтри повітря; дихає киснем, викидав в атмосферу тонни шкідливих хімічних речовин; п’є воду, у яку зливаються...
  18. Земля – наша мати (екологічні проблеми України) І. Земля – колиска людства. ІІ. Зв’язок людини з природою. 1. Ставлення українського народу до всього довкілля (щире шанування українцями природи: рослин, тварин, річок і степів, підземних надр і повітря; складання ритуалів, присвячених життю довкілля). 2. Екологічна криза (взаємозалежність людей і природи; катастрофічність бездушного ставлення до рослинного і тваринного світу...
  19. Чиста справа вимагає чистих рук” (М. Драгоманов) Я цілком погоджуюся з висловленою видатним українським громадським діячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тільки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на меті довести її істинність, передусім хотіла б визначитися з тим, що я матиму на увазі під...
  20. “Великий талант вимагає великої працелюбності” Кожна людина наділена якимось здібностями та вміннями. Одні з нас, виявивши свій хист, намагаються його розвинути та вдосконалити, а інші просто сприймають його як належне і нічого з цим не роблять. Одразу спадає на думку притча про таланти. Бог наділив трьох людей різною кількістю талантів. Одному віддав їх аж п’ять,...
Рідна земля вимагає: “Думайте!”
«
»