Ранні “Північні оповідання” Джека Лондона
Слава до Джека Лондону прийшла, коли він створив “північні оповідання”. Це були першими добутками молодого Лондона, що мали великий успіх у читачів. Ці оповідання малюють винятково яскравий, своєрідний мир, повний дії, енергії, людської активності.
Це цикл, що увібрав враження про золоту лихоманку 1780 – 1790-х рр. Аляска. Жорстокі умови побуту, коли людина на грані голодної смерті, тайгові ліси. Колорит оттеняло мужність, сміливість героїв.
Джек Лондон вийшов із глибин. У нього різноманітний життєвий досвід (моряк, китобій), він сам
Велика кількість людей різних характерів, віків, національностей, віросповідань виступає в них. Золотошукачі, мисливці, погоничі собак, провідники, авантюристи, бурлаки. По своєму змісті оповідання відрізняються більшою розмаїтістю. Одні з них присвячені людському героїзму, інші – людської жорстокості. Вони говорять про пригоди, про боротьбу із природою, про страсті до золота, про вола до життя, про віру в людину. Одна з ведучих тим північних оповідань Лондона – це тема романтичного протиставлення природи й цивілізації.
Капіталістичному суспільству
У цикл входить тема зображення корінного населення – індіанців. Наприклад, переказ про маленький Кише про те, як індійський хлопчик рятує плем’я. Те, що добувалося на полюванні, стає недоступно, і він придумує, як перетворити у видобуток ведмедя: китовий вус звертає в спіраль, намазує салом і згинає. Ведмідь знаходить цей видобуток, їсть, а в шлунку китовий вуст розпрямляється.
Мир, де уживается жорстокість і гуманізм – це сфера Джека Лондона.
Думка про доброчинний вплив Півночі досить наполегливо звучить у збірнику “Смок Беллью”. Зніжений, розпещений Смок приїжджає на Аляску й потім перероджується. Північ створює з нього мужньої й сміливої людини.
У цих оповіданнях підкреслюється, що суспільство розбещує людей, робить їх жадібними, корисливими, а життя на лоні природи очищає й виправляє їх.
Лондон неоднаково ставиться до своїх героїв. Звичайно він дуже чітко розмежовує свої симпатії й антипатії. Одних схвалює, інших любить, третіх гудить
У багатьох його оповіданнях звучить тема розкладницького впливу грошей на людську психіку. У погоні за багатством люди перетворюються у фанатиків і бузувірів. Такий Джекоб Кент із “Людини зі шрамом”. Самовільно вселившись у хатину, що не мала хазяїна, він збирає плату з подорожан, що зупиняються в ній. Жадібність його стає хворобою, що вбиває в ньому все людське. Кент перетворюється в одержимого.
Власницьким відносинам Джек Лондон протиставляє “північну” мораль, засновану на товариській довірі й чесності.
Позитивний герой північних оповідань – образ збірний. У ньому сполучаються різні індивідуальні особливості, властиві багатьом персонажам. Поруч із чоловіками встають чудові жіночі образи. У багатьох оповіданнях ( “По праву священика”, “Жіноче презирство”, “Мужність жінки” і ін.) жінки займають центральне місце і є справжніми героїнями. Такий оповідання про мужність індіанки від імені білої людини, що вспоминали свою загиблу дружину. Вони йшли через ліс. Індіанка йшла спереду, щоб полегшити хід чоловікові. Один раз удалося підстрелити куріпку. Зрештою жінка, що жодного разу не поскаржилася, умирає, передавши мішечок з їжею, що зберегла.
Лондон цінує в жінок завзятість, силу волі, здатність переборювати труднощі.
До циклу північних оповідань близько примикають дві повісті про тварин: “Заклик предків” (1903) і “Біле ікло” (1906). У них Лондон зображує тварин з такою майстерністю, що рідко можна зустріти у світовій літературі. Винятково глибоке проникнення в психологію тварин, прекрасне знання їхніх інстинктів дозволили створити Лондону один із кращих добутків в анималистской літературі.
Дуже сильно звучать у повісті гуманістичне мотиви. Письменник рішуче виступає за гуманне відношення до тварин. Тварини для нього не тільки помічники людини, але найближчі друзі й товариші. Йому ненависні ті люди, які жорстокі кним.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)