Р. М. Рільке “Пісня про Правду”. Роль народної пісні в оповіданні
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС
II семестр
УКРАЇНА ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ
УРОК 36
Тема. Р. М. Рільке “Пісня про Правду”. Роль народної пісні в оповіданні
Мета: показати роль народної пісні в долі окремої людини і суспільства в цілому, у збереження кращих рис народу, його духовності; вдосконалювати роботу над текстологічним аналізом твору; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
Бліцопитування
1.
2. До чого звертаються люди у скрутну годину, що допомагає їм?
3. Що ми знаємо про життя селянина Петра Якимовича?
4. Що було в його хаті не таким, як бажалося батькові?
5. Чи можна вважати Олексу поганою людиною, невдячним сином?
6. Що відбувається “одного теплого, тихого вечора”? Переказати близько до тексту про прихід співця.
7. Як ви вважаєте, про що він зараз співатиме?
ІІ. Формування нових знань, умінь і навичок
Читання із зупинками
1) Від “На шести довгих струнах бандури”
– Чому автор, який до цього передавав зміст дуже коротко, робить такий детальний опис?
– Які слова двічі повторюються у цьому фрагменті, на чому зроблено наголос і чому? (“Але не про героїв…”, “не про їхні звитяги…”)
2) Текст пісні до “…яким кортіло заговорити…”
– На які рядки пісні треба звернути особливу увагу? (“Де ж той син, що прийде тебе відшукати?”)
– Чому “на кожному обличчі позначилося мочання”? (Треба думати, а не гомоніти)
3) Від “І по недовгій, поважній тиші знов заграла бандура” до “…моторошним захватом”.
– Чому Остап проспівав свою “Пісню про Правду” тричі?
– Як звучала вона кожного разу? (Щоразу – по-новому: 1 – скарга, 2 – докір, 3 – наказ, гнів, захват”.)
4) Від “Де збираються чоловіки?” до “Зник у пітьмі”.
– Чи багато говорили слухачі після третього виконання “Пісні…”?
– Що саме було сказано і як слова співця вплинули на слухачів?
– Чому Олекса прийшов проводжати старого?
– Чому він не запитав про це раніше, при всіх?
5) Від “Коли всі поснули…” до “…знизала плечима”.
– Чи довго Олекса вагався перед тим, як прийняти рішення? (“Лежав одягнений”)
– Чому Олекса вирішив піти на війну?
– Хто і чому чекав надворі? Чому в Олекси “стало якось чудно на серці”? (Мати нарешті його визнала за сина і поцілувала.)
– Що зробив батько, коли стало зрозумілим, що Олекса пішов воювати? (Запалив свічку перед іконою)
– Яка це частина оповідання за композиційною побудовою? (Розв’язка, висновок)
6) Не читаючи наступний абзац, відповісти на запитання:
– Що зробив далі сліпий кобзар? (“Тим часом Остап, сліпий дід, проходив уже сусіднім селом і заводив своїм лагідно-жалібним голосом тужну “Пісню про Правду””)
– Чому так стається?
7) Не читаючи останній абзац, відповісти:
– Чим закінчується оповідання? (Словами каліки: “Цей старий був сам Бог”)
– Поясніть, що він мав на увазі.
III. Підбиття підсумків уроку
Учитель. Пісня та мистецтво завжди впливали на долю окремої людини і суспільства в цілому, пробуджували в людині найкращі спонукання, закликали до боротьби, пробуджували національну свідомість.
Недарма М. Горький писав свого часу: “Искусство будит героический дух народа, его сердце и ум”.
IV. Домашнє завдання
До уроку позакласного читання: прочитати розділи повісті “Дубровський” 1-6, скласти до кожного план, відповісти на запитання:
1. Що нам відомо про поміщиків Дубровського і Троєкурова?
2. З якої причини між ними відбувся суд? На чию користь було винесено рішення?
3. Чим займався у Петербурзі молодший Дубровський?
4. Що сталося після його приїзду до Кістеньовки?
5. Чи став Троєкуров володарем маєтку сусіда?
(2 votes, average: 4.00 out of 5)