“Пушкін у моєму житті”

Я впевнений, що в серці кожного справжнього цінителя російської літератури і істинного патріота живе свій Пушкін. Швидше за все, так відбувається тому, що великому російському поету вдалося у своїх творах висловити те, що присутнє в кожній людині, в яку б епоху вона не жила. Дружба, любов, свобода і щастя – ці поняття безсмертні. У світі все змінюється, багато чого з’являється, багато чого зникає, але людина завжди буде любити, завжди буде шукати дружбу, домагатися щастя і прагнути до свободи. Ці людські бажання вічні, а значить, безсмертний

і Пушкін.

Можна до безкінечності говорити про те, що всі видатні письменники, художники і музиканти були великими гуманістами, що їх творчість є національним надбанням, і воно нерозривно пов’язане з народом. Можна детально розглядати кожен твір літератури і мистецтва, обговорювати його класичні риси чи новаторство. Але навряд чи вдасться помітити ту межу, яка відділяє просту і повсякденну творчість від геніального твору.

Величезна кількість письменників та інших діячів культури прагне перейти цю межу у своїх творах, багатьом, на перший погляд, це вдається. Але минає кілька років і їх просто забувають.

І лише небагатьом аплодують протягом цілих століть, лише деякі залишаються в пам’яті народу. Не тьмяніє і ніколи не забудеться і Пушкін. Але в чому ж секрет геніальності цієї видатної людини і в чому її велич?

А велич його в тому, що він живе в кожному з нас, як живе він і в мені. Особисто мій Пушкін починається там, де мовчать наодинці з собою, де мовчать наодинці з природою, там, де починається приватне, нез’ясовне, невимовне і невимірне. Пушкіна я став вважати своїм зовсім недавно. Раніше творчість цього поета здавалася мені архаїчною і дуже вже простою. Набагато ближче і зрозуміліше для мене були твори Лермонтова, його песимізм і мужність. Але прочитавши всього один рядок :

” Суворий слов’янин, я сліз не проливав “, –

Я раптом помітив зовсім іншого, не хрестоматійного Пушкіна, якого не знав досі. Саме з цього й почався мій Пушкін. Я побачив поета життєздатною і мужньою людиною, яка, незважаючи на протиріччя, була гармонійною і цілісною натурою. Я відчув до нього повагу і звернув увагу на його творчість. Ця увага не згасає і зараз. Я з задоволенням дізнаюся все більше цікавих фактів з життя великого російського поета, вивчаючи біографічні твори інших письменників про Пушкіна. Те, що неможливо дізнатися з літератури, поповнює мою уяву.

Але який же мій Пушкін? Перш за все, це людина, творчість якої часом дозволяє мені відмовитися від реального світу і зануритися в поетичний світ пристрастей і переживань. Тільки завдяки віршам Пушкіна я можу залишатися наодинці з собою та природою, я можу поміркувати над духовністю і одвічними людськими цінностями.

Саме такий мій Пушкін. Це мій найкращий співрозмовник – часом пустотливий і отруйний, а часом ніжний і замислений. З ним спокійно і легко, і я люблю ловити його швидкі думки. Тільки з ним я забуваю про суєту сучасного життя, яка так і норовить відвести мене від головного в житті кожної людини. Він мій справжній друг і я хотів би, щоб Пушкін був живий. Я люблю Пушкіна, я люблю його творчість, і про це я постарався розповісти так, як зміг.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Пушкін у моєму житті”

Categories: Твори на задані теми

Links