Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Пташина їдальня на балконі ( твір-оповідання)

Пташина їдальня на балконі ( твір-оповідання)

Один раз у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. До неї по черзі підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли ладь

– А ще вони люблять сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки Зої Михайлівни. – Тільки воно повинне бути несолоним, тому що птах занедужає

– А хліб синиці їдять? – запитав я

– И хліб, і пшоно… Що дасте, то й з’їдять. Зима все-таки…

Нам теж схотілося влаштувати годівницю птахам будинку на балконі. Сказано – зроблено. Проблем з матеріалом не виникло. Для годівниці ми взяли

прозору пластмасову коробку з-під печива. У її стінках по сторонах цвяхом зробили отвору, через які протягли лісочку. Потім прикріпили її до поруч на балконі. Годівниця готова. Насіння синицям купили на ринку. Цікаво, що там, де торгують насіннями, синиць не побачиш. Там бешкетують горобці. Вони зграйками підлітають до численних розкритих мішків з насіннями, виставленим на продаж, і крадуть його. Коли йдеш поруч, здається, що от-от наступиш на горобця. Дерева нагадують пташиний базар: вони, начебто плодами, засіяні горобцями, які голосно кричать і навіть б’ються

Будинку ми насипали насінь у годівницю й

почали спостерігати. На відміну від базару, жодного горобця біля годівниці не було. Вона відразу ж стала їдальні для синиць. Вони по черзі поринали в годівницю, вистачали насіннячко й відразу летіли ладь

Якось прилетіли горобці. Скориставшись тимчасовою відсутністю синиць, вони зграйкою впорхнули в коробку-годівницю й, розштовхуючи один одного, просто в годівниці насолоджувалися насіннями. Синиці ж, як ми помітили, сідають із насіннячком на галузь дерева й уже там їдять ласощі

Один раз я сидів за письмовим столом, коли почув на бляшаному карнизі за вікном дріб численних пташиних лабетів. Виглянувши у вікно, я побачив на карнизі синиць. Перевів погляд на годівницю, а там… клювала насіння якийсь більший птах. За мінуту до нього приєдналася ще одна. Вона була темно-сірої, із блакитним пером, біля хвостика ця перинка ставала білим

Птаха, назва яких ми не знали, наївшись, полетіли. Потім ми наповнили годівницю насіннями, і хазяями їдальні на нашім балконі знову стали синиці. Якийсь час ми не купували насінь, і годівниця пустувала. Але якось, прогулюючись по парку, ми побачили більших птахів. Батько помітив, що вони схожі на тих, які прилітали до нас на балкон за насіннями

Я не погодився, тому що в цих птахів фарбування було світла, а в наших балконних гостей вона була темно-сірою. Але зустріч із цими птахами в парку нагадала нам про те, що, поки зима, пташина їдальня не повинна пустувати. По дорозі назад ми зайшли на ринок, купили насінь, і годівниця ожила


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір-оповідання за даним сюжетом з елементами опису дії Одного разу у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. До неї почергово підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли геть. -А ще вони полюбляють сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки Зої Михайлівни. – Тільки воно має бути несолоним, бо птах захворіє. -А хліб синиці їдять? – запитав я....
  2. Синиця й термометр (твір з елементами оповідання й опису) У цей день, як і завжди, я прийшов зі школи додому й сіл за комп’ютер. Уроків було задано небагато, і я вирішив пограти. Але зненацька мою увагу залучив дивний стукіт, що чувся з балкона. Там у нас годівниця для птахів, але на цей момент у ній корму не було, але...
  3. Синиця і термометр (твір з елементами розповіді й опису) Цього дня, як і звичайно, я прийшов зі школи додому і сів за комп’ютер. Уроків було задано небагато, і я вирішив погратися. Але несподівано мою увагу привернуло дивне стукотіння, яке чулося з балкона. Там у нас годівниця для птахів, але на цей момент у ній корму не було, але не...
  4. Зима в моєму місті (твір – оповідання) Зима в моєму місті не приносить радості нашій двірському собаці по кличці Черныш. У нашім дворі кожний під’їзд опікує свою дворнягу. Наш – Черныша. Черныш – непоказний худий пес із довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе...
  5. Сойка і кішка Мотя (оповідання-спостереження з власного досвіду) Ми живемо в одноповерховому будинку на тихій вулиці. Затишні палісадники оточують будинок. Зараз зима, все занесло снігом. На гілках старих яблунь – товсті шари снігу. На одній з гілок – старенька годівниця для птахів. Сюди при літають синиці, горобці, а останнім часом до нашої годівниці унадилася сойка. Нишпорить і на...
  6. Сойка й кішка Мотя ( оповідання-спостереження із власного досвіду) Ми живемо в одноповерховому будинку на тихій вулиці. Затишні палісадники оточують будинок. Зараз зима, усе занесло снігом. На галузях старих яблунь – товсті шари снігу. На одній з галузей – старенька годівниця для птахів. Сюди прилітають синиці, горобці, а останнім часом до нашої годівниці занадилася сойка. Нишпорить і надворі, як...
  7. Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних...
  8. Зима в моєму місті (твір-розповідь) Зима в моєму місті не приносить радості нашому дворовому собаці на кличку Черниш. У нашому дворі кожний під’їзд опікає свою дворнягу. Наш – Черниша. Черниш – непоказний худий пес з довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе...
  9. Будинок, у якому мені хотілося б жити (твір – оповідання) Я народився й живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, по якій ходжу в школу, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю із друзями у футбол. Поруч із будинком – метро й великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться із...
  10. Равлик на парковій стежці (твір-оповідання про випадок із життя) Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слу­хала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по асфальту у дворі. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сум­но було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку,...
  11. Равлик на парковій стежці. Твір-оповідання про випадок з життя Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по дворовому асфальту. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сумно було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога...
  12. Твір оповідання про Понтийском Пілата Воланд знову демонструє свої надприродні здатності, зауважуючи, “що рівно нічого з того, що написано в євангеліях, не відбувалося”, і: “Берліоз осікся, тому що буквально те ж саме він говорив Бездомному”. Однак його броня кована з першокласної сталі – він “осікається”, але продовжує гнути своє: “…Але боюся, що ніхто не може...
  13. Ліс – зелене багатство (твір-роздум на екологічну тему у публіцистичному стилі) На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали...
  14. Вишиванка ( твір-оповідання) Для кожного з нас краса природи зв’язана насамперед з пейзажами рідного краю – того куточка землі, де народився, де мамина колискова запам’ятовується назавжди в пам’яті, серце, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний мир рідного краю. Для одних це біляві стрункі берізки або трепетні тендітні тополі, для інших...
  15. Калина (твір – оповідання) “Без верби й калини – немає будинку”, – усім відоме українське народне прислів’я, що фактично визначає сутність буття українського народу. Здавна символом рідної землі, дівочої краси була саме калина, що оспівана не в одній українській пісні, навіть російська Народна пісня оповідає про ” калинку-малинці”. У дворі в моїх дідуся й...
  16. Як я провела канікули( твір-оповідання) Звичайно під час літніх канікул ми з родителями відправляємося до моря або в ліс – у похід. Але цього року я майже місяць провела в бабусі в гостях – у гарному селі Вишневе. Бабусине Село – маленьке, акуратне. Удома жителів села чистенькі, свежепобеленные. Дахи й лиштви вікон, ставні, ворота в...
  17. Твір оповідання на основі почутого Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але...
  18. Мій день у школі ( твір-оповідання) Когось із них я знаю з дитячого садка, з кимсь познайомилася вже в школі. Всі ми дуже різні, а поєднує нас школа, іноді – спільні нтерес. Я знаю, що коли ми закінчимо школу, те все розбіжимося в різні сторони, будемо рідко зустрічатися, наші погляди на життя поміняються, будуть нові проблеми,...
  19. Твір-Оповідання: Наш шкільний музей Відомий педагог Сухомлинский затверджував: “Сила й ефективність патріотичного виховання визначається тим, як глибоко ідея Батьківщини опановує особистістю, оскільки яскраво бачить мир і самого себе очами патріота”. У роботі з патріотичного виховання ми використовуємо той величезний потенціал, що несе в собі краєзнавство – знання про свою малу Батьківщину сприяє формуванню любові...
  20. Друг (твір-оповідання з обрамленням) “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусій, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів...
Пташина їдальня на балконі ( твір-оповідання)
«
»