Вишиванка ( твір-оповідання)

Для кожного з нас краса природи зв’язана насамперед з пейзажами рідного краю – того куточка землі, де народився, де мамина колискова запам’ятовується назавжди в пам’яті, серце, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний мир рідного краю. Для одних це біляві стрункі берізки або трепетні тендітні тополі, для інших – барвисто розквітлі килими вологих луків або смарагдове полотно полонин. Рослинний мир України вражає багатством і розмаїтістю. Називається він одним словом – флора. Була така грецька

богиня квітів, весни, а також веселощі. Увесь рослинний світ України нараховує, за даними вчених-ботаніків, чотири з половиною тисячі видів! Це не з огляду на водоростей, грибів, лишайників

Отже, Україна – один з густонаселених і освоєних людиною куточків планети. Під впливом людської діяльності рослинний мир, України страждає й випробовує зміни. Стає усе більше менше рослин-эндемиков (т. е. Рослин, які живуть тільки в одному місці на планеті).

Аскания Нова, наш унікальний заповідник, рік у рік втрачає позиції, всі менш і меншим стає дендропарк, не приживаються нові види рослин, вимирають старі. А все залежить

від нас – людей!

У наші дні охорона рослинного миру залежить тільки від нас самих і саме від нас залежить, що ми передамо в спадщину своїм нащадкам: буйно-зелені ліси, повноводні ріки або гектари спустошеної землі, не здатної плодоносити навіть маленька кулька картошечки?..

Бабусин будинок для мене – немов музей-казка. По-перше, це мир наших предків, тут виросла моя мама, це бережок її дитинства. По-друге, бабусин будинок – це втілення всіх українських традицій. Тому тут завжди чисто вибілено, намальовано кольоровою глиною, утикано квітами, ароматним зіллям, завішано вишиванками. А вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківського житла, тепло материнських рук. Вона є одним з різновидів – розповсюдженого виду декоративного й народного мистецтва

З давніх часів і рушника, і вишиті чоловічі й жіночі сорочки називали оберегами. Вони пройшли крізь століття й нині символізують чистоту почуттів, глибину безмежної любові до усім, хто не черствіє душею. Так, наприклад, що вило рушник брали в дорогу, щоб вона була щасливої, брали також на полювання, сподіваючись на успіх. Його вішали в будинках, вірячи, що лихо обійде. Вишивали на них квіти, птахів і тварин, зображення яких мало своє, індивідуальне значення. Вишиваючи, кожна господарка вкладала у свій утвір який-небудь зміст. Сушники в українських сім’ях щедро простелені близьким і далеким друзям, гостям. І найбільше обрядових дійств, пов’язаних з вишиванкою, збереглося.

Вишитий рушник подавали й брали, коли йшли у свати, їм зв’язували молодят на заручинах. По всій Україні розповсюджений звичай покривати рушником хліб на столі. Їм покривали й діжку після випікання хліба, ставлячи її під образами. Дарчими вишиванками перев’язували кумів і гостей, запрошених на крестины.

Отже із упевненістю можемо затверджувати, що вишиванка є властиво українським національним мистецтвом, що цінується у всім світі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вишиванка ( твір-оповідання)

Categories: Нові твори

Links