Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)
Проза
У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х роках, видані були лише в другій половині XIX століття.
Виникненню української прози сприяв посилений інтерес польських і російських
З 1833 по 1843 pp. Григорій Квітка-Основ’яненко написав українською мовою 15 оповідань і повістей, три драматургічні твори і публіцистичний цикл статей “Листи до любезних земляків” і став зачинателем нової української
Г. Квітка став одним з найпопулярніших письменників, а своїми повістями він утвердив художню прозу в українській літературі і дав поштовх молодим романтикам М. Костомарову, П. Кулішу, а згодом його літературна діяльність стала поштовхом до творчості Марка Вовчка, Ю. Федьковича та ще цілої плеяди прозаїків другої половини XIX – початку XX століття. ?