Просвітництво як літературна епоха

Слово “Просвітництво” вдало характеризує загальний дух ідейно-політичного і естетичного руху, важливого етапу розвитку європейської ідеології та культури наприкінці XVІІ – на початку XІX століття. Діячі цієї епохи ставили собі за мету замінити погляди, які грунтувалися на релігійнихі політичних авторитетах, такими, що випливають із вимог і можливостей людського розуму. Просвітництво вбачало у невігластві головну причину людських бід, а в освіті – головний засіб прогресу. У пошуках самовизначення душа людини відобразилася, з одного

боку, в дзеркалі бароко, з іншого – в холодному раціоналізмі класицизму, пізніше – в сентименталізмі, де панує віра в почуття.

За доби Просвітництва з погляду оцінюються мораль, релігійні уявлення, юридичн: закони. Просвітники не лише розповсюджували знання, а й боролися проти забобонів, пересудів. Вони проголосили ідеал свободи, розкріпачення людської особистості, яка у розвитку досягає щастя не лише для себе,; й для всіх. Просвітники прагнули змінити свідомісті людей. Лише зрозумівши, що живуть неправильно, вони перебудують своє життя відповідно до законів розуму гуманізму. Людина – творіння мудрої

природи, але прекрасне начало спотворене в умовах життя нерозумного суспільства.

КінецьXVІІ – початок XІX ст. – унікальний період у духовному житті Європи взагалі та України зокрема. Бо саме за доби Просвітництва було зроблено сміливий кроку визнанні величі Людини та її розуму, проголошенні ідеї громадянства і віри в торжество свободи, рівності, братерства людей. Це визначило оптимістичність ідейного звучання не лише мистецтва Просвітництва, а й наступних часів. Не даремно гімном Євросоюзуу 1972 році було затверджено твір, написаний просвітниками у 1793 році.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Просвітництво як літературна епоха

Categories: Шкільні твори

Links