Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі

Генрі Фредерик – головна діюча особа роману, лейтенант. Хемингуей досліджує генезис надламаного покоління, простежуючи процес становлення його життєвих цінностей. Лейтмотив такого становлення, що протікає в координатах гордої замкнутості в собі й навмисної відчуженості від усякого роду життєвої суєти (ця відчуженість майстерно аранжована неповторно хемингуеевскойстилистикой підкреслено безпристрасної, далекого видимої емоційності оповідання), – категоричне неприйняття героєм Хемингуея фальші й лицемірства в чому б те не було.

Що намагається – видимо, не без причин – не згадувати про свою заокеанську рідню американець Г., що ніколи відправився на війну добровольцем і службовець у чині лейтенанта в санітарному загоні італійської армії, що, схоже, назавжди загрузла в млявому протистоянні австрійцям на півночі країни, аж ніяк не мізантроп і не цинік, хоча часом і не ладь прикинути таким.

Просто, багато чого побачивши за три фронтових роки, він так само изверился в офіціозній риториці рапортів і звітів, як і в сентиментальній нудотності затертих формул, у які прийнято наділяти інтимні почуття й устремління. Педантично дотримується

правила завжди бути чесним з навколишніми й ніколи не брехати самому собі (“Я знав багатьох жінок, але завжди залишався самотнім, буваючи з ними, а це – гірша самітність”), що знає користь у гарній випивці, кухні й рибному лові, Г. дорівнює щирий у спілкуванні з військовим лікарем Ринальди, незлобивим полковим священиком, простими італійськими солдатами – шоферами санітарної автоколони й навіть… коханій – медсестрою-англійкою Кетрин Баркли. Такий же, втім, як він сам, жертвою двох самообманів – осліплення міражною любов’ю (вона втратила обранця на фронті, так і не встигши вкусить щастя плотського сполучника) і міражним патріотизмом.

Однак саме любов – притім щаслива, розділена, взаємна – стане ахиллесовой п’ятої хемингуеевского “лицаря без страху докору”, до пори мислячого себе невразливим у шкарлупі свого мнимого егоцентризму. Подарувавши Г. і його обраниці кілька місяців “беззаконного” любовного щастя посередині обійнятої полум’ям першої світової війни Європи, романіст залишить героя самотнім Кетрин умре при пологах, загине й зачатий у прифронтовій смузі дитина – дитя не освяченого церквою шлюбу двох неймовірно мужніх людей, осмелившихся творити життя в епіцентрі дивовижної гекатомби, що розтяглася на роки


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі