Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках

Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках
Пророками називають людей, які пророкують, передбачають, провіщають майбутнє. Пророк Ісайя жив в Іудейському царстві у V ст. до н. є.
У Книзі Ісайї говориться про те, що люди відвернулися від Бога, стали поклонятися ідолам, перестали шанувати Божі заповіді, і за це на них очікує Божий суд і покарання. Але на того, хто покається перед Богом і “викине ідолів своїх”, очікує слава. Народ пройде очищення через страждання і муки (“Господь прикличе єгипетську муху й ассірійську бджолу;

терен і кущі замінять виноградники” (Ісайя, Гл. 7), впадуть Вавілон, Дамаск, інші міста, настане спустошення), а потім земля відродиться. Пустеля і суха земля буде заселена і розквітне, як чудова квітка; народи прославлять велич Бога.
Пророк звертається до людей, щоб вони не боялися, бо прийде Господь і врятує праведних, принесе спасіння: сліпі прозріють, глухі почують, криві зможуть ходити, і німі – співати. В пустелі та в сухому степу проб’ються води; відкриється свята дорога для праведних, вони йтимуть по ній до вічної радості.
Образ великої радості є наскрізним у творі: про неї говориться на початку
глави, потім цей образ посилюється порівняннями з горами Ліван (у Лівані) та Карміла (у Палестині), ним глава і закінчується. Цей образ автор провів через увесь твір, щоб яскравіше показати, якою буде винагорода за праведне життя і дотримання Божих заповідей.
Твір багатий на алегоричні образи (“свята дорога” – життя праведних, шлях до Бога; “житло шакалів” – вмістилище гріха), порівняння (розквітне, “як нарцис”, кривий “скоче, як олень”), синоніми (возвеселиться, возрадується; дорога, шлях; печаль, сум). Багатий також і поетичний синтаксис твору: вживається анафора, інверсія, наявна багатосполучниковість.
Главу 35 Книги пророка Ісайї майстерно переспівав Т. Г. Шевченко в однойменному творі. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках