Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Проблема національної руйнації на прикладі сім’ї Кайдашів (За повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)

Проблема національної руйнації на прикладі сім’ї Кайдашів (За повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)

“Кайдашева сім’я” на перший погляд здається веселим і кумедним твором, який нагадує і комедію характерів, і комедію положень. Та насправді цей твір – тяжка драма. “Хатня війна” Кайдашів перестане бути смішною, коли зрозумієш, що подібні війни точилися скрізь в Україні й Іван Нечуй-Левицький був свідком тих подій.

Навколо села Семигори розкинулися чудові краєвиди, які пильному спостерігачеві нагадують про давню козаць­ку славу. Проте “ввесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ… похована українська

воля”. Таке вражаюче свідчення автор помістив у вступі до “Кайдашевої сім’ї”, але воно, звичайно ж, було відкинуте царсь­кою цензурою. Дуже хотілося владі зробити з повісті щось на зразок “жанрових сценок”, за якими не стоїть глибока вистраждана думка письменника. Не такі вже далекі нащадки славних запорожців перетворені на худобу, у них знищені всі високі поривання. Вони зробилися ницими й жалюгідними.

Хто ж пересварив Кайдашів? Хто зробив з них посміхо­висько? І чому читачеві так гірко читати про сварки, які точаться у родині Кайдашів? Добре відомо, що ще за часів Петра Першого щодо

українців застосовувалися міри, по­кликані уніфікувати цю незрозумілу з точки зору імперсь­кої політики націю. Пізніше значна частина українського селянства була закріпачена. Зрозуміло, що ніякої освіти в Україні не існувало. Отже, українців було свідомо виклю­чено з культурного процесу в Російській імперії.

Національна руйнація швидше за все починається навіть не з закріпачення селян і не зі злиднів, а з конфлікту між поколіннями. Це добре видно на прикладі Кайдашів. Замість того, щоб робити спільну справу, два покоління демонструють усі свої примхи, увесь консерватизм і агресію. Поведінку, наприклад, старої Кайдашихи можна зрозуміти: вона ціле життя поралася по господарству, і їй дуже хочеться мати невісток за служниць. Та й невістки далеко не янголи – вони мають непрості характери й готові боронитися всіма способами. Галас можна зчинити з будь-якого приводу, і герої повісті, не обтяжуючись роз­думами, радо вступають у численні сварки. “Молодиці підня­ли гвалт на все село, їх лайка дзвеніла, як дзвони на дзвіниці, по всьому яру, доходила до діброви. Люди… позбі­галися й дивились”, – ось типова сцена для Кайдашевої сім’ї. Мабуть, більша частина українських селян проводила отак своє дозвілля. XIX століття минало у сварці за мотовило.

Забування національних традицій або свідоме зречення їх є не менш складним процесом, ніж виникнення сталих форм суспільного буття. Здається, віддай хоч на годину власну душу пересічному, нікчемному, пустому, і порятунку вже немає. “Буду я чортова дочка, коли не розіб’ю тобі кочергою голови” – на такій ноті йде спілкування поколінь і особистостей.

“Бідні теж плачуть” – можна сказати про Кайдашеву сім’ю. І можна додати: “Бідні тільки те й роблять, що плачуть”. В українців це плач, приправлений глузливим сміхом. Дійсно, почуття національної гідності починаєть­ся не з державних актів, і не від ораторів йому навча­ються. Це почуття неподільно пов’язане з родинним ладом, підтриманням традицій, бажанням змінити щось у навколишньому світі. На жаль, за допомогою плачу нічого змінити не вдається.

“Славних прадідів великих правнуки погані”, – сказав Кобзар про всіх кайдашів України – колишніх, сучасних і майбутніх.

Іван Нечуй-Левицький зробив вдалу спробу створити портрет сучасної йому України. Якби авторові дозволили це, він охоче розкрив би дійсні причини духовного зубо­жіння українців. Тепер ми добре знаємо про ці причини. Першою є знищення російським царизмом початків украї­нської державності. Другою – закріпачення традиційно вільного українського селянина.

Третя причина виглядає другорядною, але, як на мене, є найважливішою серед усіх трьох: це відсутність освіти з усіма наслідками, які йдуть від цього. Болем пронизує сер­це, коли розумієш, скільки ж духовних скарбів було втра­чено, розтоптано, винищено! Навіть в українській сучас­ності даються взнаки тяжкі для нашого народу наслідки XIX, а потім і XX століття.

На думку автора, Кайдаші ні в чому не винні. І тому Нечуй-Левицький не схильний глузувати зі своїх героїв.

Вони егоїсти, кумедні люди, витвір свого часу. “Кайдашеву сім’ю” можна аналізувати досить довго, але все, чого потребують ці люди, – трохи співчуття, бодай гіркого. Згадаймо: “груша всохла”, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настали мир та тиша. Невже це лише затишшя перед бурею? А може, прообраз майбутнього, де панують взаємодопомога, злагода, порозуміння? Хочеться вірити, що надалі ми частіше бачитимемо серед співвітчизників не розлютованих Кайдашів, а поміркованих людей, здатних не лише подолати власні вади, а й навчити інших добра й розумного життя. І тоді ніхто не зможе зневажити Україну та безчестити її.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зберегти мир у сім’ї (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо...
  2. Проблема батьків та дітей у творі І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактувалася за різних часів вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові со­ціальні умови життя – то й різні проблеми. 1. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно...
  3. Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо...
  4. Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні...
  5. “Чи має право родина Кайдашів на існування?” за твором І. Нечуй-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький є одним з найвидатніших українських письменників, автором таких відомих творів, сюжети яких – життя звичайного українського народу, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори з’явилися наче перлини на грунті української літератури того часу, і навіть в наш час вони виділяються письменницькою майстерністю і високим художнім рівнем. Уже...
  6. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх...
  7. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти...
  8. У сімейному колі, або Як написати твір за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Чи любите ви сваритися? З ким? Наприклад, з друзями! З друзями не дуже. Але все ж це трапляється, на жаль, у нашому житті. Так ось, ми з вами зараз будемо вчитися писати твір за повістю “Кайдашева сім’я”, в якій якраз і розповідається про сварки. Але не думайте, що це посібник,...
  9. Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з...
  10. Згубний вплив приватної власності на людину (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але...
  11. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник...
  12. Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі....
  13. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові...
  14. “Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього...
  15. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині....
  16. Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від...
  17. “Чому повість І. Нечуя-Левицького називають “сміхом крізь сльози” (за твором “Кайдашева сім’я”) і Сприйнявши народність і реалізм Т. Г. Шевченка видатний український письменник І. Нечуй-Левицький за півстоліття своєї творчої діяльності написав понад п’ятдесят яскравих творів, в яких йому вдалося відобразити життя різних суспільних верств тогочасної України. Серед них є і гумористичні твори, наприклад, “Голодному й опеньки м’ясо” і “На Кажум’яках”. Але вершиною...
  18. Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до...
  19. Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де...
  20. Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця,...
Проблема національної руйнації на прикладі сім’ї Кайдашів (За повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)
«
»