Проблема людської гідності а романі Діккенса “Домбі та син”
Видатний англійський письменник Чарльз Діккенс у своїх творах наголошував на тому, що кожна людина неодмінно повинна мати почуття власної гідності. У своєму романі “Домбі та син” автор випробовує людську гідність у різних життєвих ситуаціях.
На початку роману Чарльз Діккенс підкреслює, що містер Домбі “мав занадто суворий і пихатий вигляд”. До своєї дружини він ставиться холодно, а дочку Флоренс зневажає, бо як дівчинка вона не зможе сприяти розвитку фірми “Домбі та син”. Нарешті народжується довгоочікуваний спадкоємець
Містер Домбі радіє, що зможе виконати “своє призначення”. Містер Домбі зневажав людей, тому був самотнім. Дружбу, любов та інші людські цінності він замінив грішми. Але хіба в цьому є хоч крапля справжньої людської гідності? Звичайно, ні. Це душевна черствість, егоїзм.
Любов власника не менщ страшна, аніж його ненависть. На свого сина містер Домбі дивиться з точки зору його майбутньої участі у фірмі. Маленький Поль, добра і щира дитина, не знає батьківського тепла, тихої сердечної розмови. Не усвідомлюючи, що робить, він мимоволі стає катом власної дитини, котру
Спотворений сухим безсердечним вихованням, Поль помирає. Його сестрі Флоренс пощастило зберегти свою чуйність, доброту і, зрештою, завоювати серце неприступного старого. Цим напівромантичннм образом Діккенс пропагує доброчинність, любов і доброзичливість до людей.
Автор показує, як ідея власності призводить до повного відчуження Домбі від усього людського. У кінці роману суворий власник втрачає все: фірму, дім, дружину, діаманти. Замість цього містер Домбі отримує люблячу дочку з онуком, виховання якого стає для нього радістю, мас сім’ю, яка турбується про нього, якій він потрібен. Найсуттєвішою в романі є сцена примирення батька з Флоренс, де він цілує її і каже: “О Боже, прости мене, бо прощення мені найпотрібніше”.
Отже, Чарльз Діккенс у своєму романі висловлює надію на перемогу кращих людських якостей в людині. Він вірить, що, коли людина вміє протистояти безчестю, аморальності, коли усвідомлює свою потрібність людям, життя її стає насиченим, цікавим, повноцінним.