Про витривалість

У Древній Елладі бігали не тільки на одну дистанцію. Змагалися греки й на дистанціях у дві, чотири й двадцять чотири етапи. Останній вид перегони становив близько 5000 метрів, його називали долихос. Цей біг жадав від атлетів великої витривалості й мужності. Перемога в долихосе особливо почесна, і безліч еллінів мріяли заслужити лавровий вінок на цій важкій дистанції. Сьогодні дистанція 5000 метрів стала однієї з популярнейших. Спочатку кращими вважалися французькі стаєри (так називають бігунів на довгі дистанції), але потім лідерство надовго захопили

фіни. А чому саме вони? Тому, що бігцем у Фінляндії займалося чимало спортсменів, а ще тому, що кожний з видатних фінських стаєрів підходив до тренуванням творчо, мріяв спортивними перемогами прославити країну. У довоєнні часи неперевершеним стаєром 20-х років був Пааво Нурми, що перемагав на Олімпіаді в 1920 році

Відомий бігун 50-х років минулого сторіччя, чех Эмиль Затопек, підрахував, що за своє спортивне життя він пробіг 60000 км. Владимир Куций першим з радянських стаєрів, які влітку бігали, а взимку переходили па лижі, початків бігати цілий рік. Чимало часу на тренуваннях приділялося тому, щоб відчути

темп перегони. Без цього неможливо підтримувати на дистанції однакову швидкість. Кінозйомка допомогла виявити недоліки в техніку перегони, і довелося Володимирові прикласти чимало зусиль, щоб по-новому ставити ногу, тримати тулуб, рухати руками

Нагородою була швидкість, що усе більше зростала. Установлений ним в 1957 році світовий рекорд – 13 мінут 35 секунд – тримався 7 років. Але можливості людини необмежені. Сучасні стаєри цю дистанцію переборюють майже на мінуту швидше. Цікава Історія марафонського бігу. Це було дві з половиною тисячі років тому. Могутній флот перського царя Дарія висадив війська на грецьку землю, і грекам довелося вступити в нерівний бій

Від результату бою, що розгорівся біля селища Марафон, залежала доля Греції. Зі звісткою про перемогу в столицю грецької держави Афіни був посланий самий швидконогий воїн. Він біг не зупиняючись, не шкодуючи сил. Прибігши на міську площу в Афіни, гонець викликнув: “Перемога!” – і впав бездиханним. Його серце не витримало перегони на таку велику відстань. На перших Олімпійських іграх на згадку про марафонську битву й про подвиг юнака було вирішено влаштувати змагання з бігу. Учасники змагань повинні були пробігти той же шлях, що переборов грецький воїн – від селища Марафон до Афін. Ця відстань рівняється сорока двом кілометрам ста дев’яноста п’яти метрам. З тих пор марафонський біг входить у програму всіх Олімпійських ігор. Бігун з Ефіопії Абебе Бикила двічі підряд вигравав марафонські забіги на Олімпійських іграх 1960 і 1964 років, до того ж бігав він босоніж. І в наш час найкращими бігунами на самі довгі дистанції є спортсмени з африканського континенту


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Про витривалість