Природний розум і врода Роксолани (за твором О. Назарука “Роксоляна”)
Кожен народ і кожна епоха мають своїх героїв. Чи можна собі уявити Францію без Жанни д’Арк, Англію без адмірала Нельсона, Росію без Мініна і Пожарського? Усі згадані і не згадані герої є уособленням народного ідеалу справжньої людини, втіленням розуму і сміливості, милосердя і терпимості, високого патріотизму і самовідданості. Одним із таких ідеалів для нас, українців, є Настя Лісовська, донька рогатинського священика, яка пройшла шлях від татарської бранки до великої султанші Стамбула.
Мабуть, кожного з нас цікавить питання: як звичайній
Роксолана, сама того не усвідомлюючи, мала найпотужнішу
Після першої ж зустрічі султан зрозумів, що “в душі розцвіла друга міцна любов”. Він не міг ні на мить забути невеличку на зріст, граціозну дівчину з золотистим волоссям, яка дивилася прямо йому в очі своїми променистими “легко синіми” очима. Її біле личко нагадувало правителю цвіт жасмину. Та, мабуть, найбільше Сулеймана вразили розум і почуття гідності нової мешканки гарему. Цим вона нагадувала його матір, яку він дуже любив і поважав. Після кожної нової розмови Султану здавалося, що вона “належала до найвище освічених улемів ісламу”. Але не лише непересічним розумом, умінням дати мудру пораду полонила його українка, а ще й добротою, милосердям, тобто красою душевною. Адже чи кожна жінка здатна витратити запропоновані чоловіком кошти для будівництва лікарні, кухні для убогих, школи, бібліотеки, лікарні для психічно хворих людей?.
Кохання було настільки сильним, що, здавалося, полум’ям своїх сердець великий султан і чарівна Роксолана запалили нову зірку на небосхилі. Заради коханої Гуррем великий правитель порушив деякі багатовікові традиції свого народу: розпустив гарем, припинив набіги на Україну.
Отож, аналізуючи образ Роксолани, ми впевнилися в істинності думки: “Розум і краса – непереможна сила”.