ПРИРОДА ОЖИВАЄ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “КОТИКИ ВЕРБОВІ”, “БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ”. ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ
II семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4
Урок 90. ПРИРОДА ОЖИВАЄ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “КОТИКИ ВЕРБОВІ”, “БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ”. ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; ознайомити учнів з терміном “звуконаслідування”; вчити знаходити в тексті образні вислови, розвивати пам’ять, естетичний смак; виховувати любов до рідної землі, художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку – вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю.
2. Робота над чистомовкою
Ла-ла-ла – гора мала.
Лу-лу-лу – маю ляльку малу.
Лі-лі-лі – черевики вже малі.
Ли-ли-ли – ми водиці налили.
3. Прочитайте і посміхніться!
Качка кумкає, а жаба кряче.
Собака нявчить, а кішка гарчить.
Зозуля кукурікає, а півень кує.
Порося гелгоче, а гусак рохкає.
Голуб дзижчить, а джміль…
Корова каркає, а…
– Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.
4. Поширення речення
Пташка
Пташка співає пісню.
Яскрава пташка співає пісню.
Яскрава пташка співає веселу пісню.
Яскрава пташка співає веселу пісню у садочку.
Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у садочку.
Яскрава пташка співає веселу пісню у вишневому садочку.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах
– Порівняйте вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра “Доскажи словечко”
Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,-
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: – …
(“Весна”!)
– Сьогодні ми прочитаємо вірші А. Камінчука, які він присвятив цій чудовій порі року.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша А. Камінчука “Котики вербові” (с. 95-96)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?
2) Словникова робота.
Осоння – незатінене місце, що освітлене сонцем.
Фізкультхвилинка
3) Виразне читання вірша учнями.
– Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Читаючи вірш уголос, передайте ці відчуття.
– У чому полягає особливість зображення вербових котиків і сонця у вірші?
– З ким автор порівнює сонце? Чому?
– Чому вербові котики називаються котиками? Послухайте про це казочку.
Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з котиками, які жили у людей.
І одного разу вербовим котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня.
– Ой, які гарні котики народились! – зраділо Кошеня. – Я хочу дружити з вами!
– Ми згодні! – закивали сріблясті котики на вербових гілочках.
І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з вербовими котиками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м’якою лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром. І всім було добре.
Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені сережки.
– А де ж мої котики? – засумував Пухнастий Котик.
– Не знаємо, ми не знаємо! – захитались сережки. – Може, їм захотілось поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут!
Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його маленькі друзі?
Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив, як сходить і заходить сонце – здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по-іншому. ..
От і після сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з’явились нові вербові котики!
На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували.
Та одного ніяк не могли зрозуміти коти, чому навесні, коли на Вербі з’являються білі вербові котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня.
Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував вербовим котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають…
Ю. Ярмиш
2. Опрацювання вірша А. Камінчука “Береза розвивається” (с. 95-96)
Гра “Бджілки”
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен у своєму темпі.
– Яку картину змалював у вірші поет?
– Які звуки автор почув у гайку і передав у вірші?
– Зауважте: це прийом звуконаслідування.
– Як ви розумієте назву твору?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З якими віршами ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Хто автор цих віршів?
– Чи був наш урок урожайним на нові знання?
– З яким настроєм ви завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно вірші. Намалювати малюнок до одного з них.