Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”
Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад і де успіх часто приходить не до того, хто на нього заслуговує, а зовсім навпаки. Так, народившись жалюгідним і нещасним, завдяки
Цьому бездуховному і механічному світу протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, який шукає порятунку від порожнечі і недосконалості світу в поезії та природі – ідеальному світі, де існує гармонія і свобода.
Бальтазар – творець, а не споживач, тому саме йому і відкриває велику таємницю маг Проспер Альпанус. Тільки Бальтазар може звільнити світ
Крихітка Цахес гине, опинившись у срібному горщику, адже зовнішній блиск і благополуччя не врятує, якщо немає внутрішньої наповненості. І лише творчий дух здатний боротися з недосконалістю примарного світу. Саме ця думка і є дороговказною ниткою людства в його духовних шуканнях.