Прийоми сатиричного зображення у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Роман ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” порушує серйозні і важливі суспільні проблеми, але це не заважає автору показати негативні соціальні явища пером. Саме так зображені найбільш важливі моменти соціального життя. Ось сцена закріпачення колись козацького села Піски: “За мої щирі послуги цариця пожаловала мені Піски”. Отже, ціле Село править розмінною монетно, якою платять за “щирі послуги”. То, може, обуритися? Вже другого дня “у Піски вступала москалів рота. Налетіла Москва на Піски, як сарана на зелене поле, й кинулась
Не менш гостро зображено чиновників, яких щедро насаджали пани, аби утримувати народ у неволі. Ось секретар “мирового суду” Чижик.
Такі виразні образи чиновників – це ще й данина сатиричній традиції української літератури.
Отож Панас Мирний використовує класичні сатиричні прийоми – гротеск, парадокс – для того, щоб висміяти негативні суспільні явища, які руйнують людські життя, псували характери и нищили цілий народ. Засобами сатири Панас Мирний показав недолучність претензій на панування над гордим народом, який лише на перший погляд здається схожим на вола, що реве тільки тоді, коли порожніють ясла.
Мова творів Панаса Мирного завжди вражає чіткістю, образністю, багатством народнопоетичних синонімів, приказками, прислів’ями. Тому досліджувати мову творів письменника надзвичайно цікаво. Літературознавці підрахували, що у своїх творах митець використав понад сто прислів’їв та приказок. Чому? Мабуть, тому, що письменник з юнацьких літ цікавився українським фольклором, знаходив у ньому живу історію мови нашого народу, його світогляд, бо прислів’я та приказки кожного народу тісно з’язані з особливостями його життя, світосприйманням.
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” має дуже багату й образну мову,
Він містить безліч прислів’їв та приказок. Прислів’я у романі допомагають змістовніше розкрити риси характеру героїв, їхню поведінку. Так, наприклад, коли говорять про аморальний спосіб життя Чіпки, автор використовує і прислів’я: “Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила справить!” Прислів’я підкреслює, що таке неможливо змінити, що ніяким словам вірити не можна, бо людина не відає, що робить.
Прислів’я “Щоб його з дужчими не битися, а з сильними не позиватися” відображає тезу про соціальну несправедливість і нерівність тогочасного життя.
Знайдемо ми у творі навіть синонімічні ряди близьких за змістом прислів’їв та приказок, які іноді і стоять поруч. Наприклад, коли Мотря характеризує Явдоху (матір Галі), то думає про Галю та її матір: “Яка мати, така й дочка: яблуко від яблуні недалеко одкотиться”. Ці синонімічні прислів’я підкреслюють, що в дітях повторюються характери батьків.
Прислів’я-синоніми “Не підмажеш – не поїдеш”, “Суха ложка рот дере” характеризують хабарництво. Панас Мирний, розповідаючи про здирство судових чиновників, вкладає їх в уста Пороха. У мові роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багато синонімічних рядів, які тісно пов’язані з основною ідеєю та темою роману. Наприклад, про залежність селян від землі використано такі прислів’я: “Без землі життя нема”, “Беї землі – нема волі”, “Риба без води, а чоловік без землі – гине”. А складність життя підкреслюють прислів’я: “Життя – що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши”, “Життя прожити – не поле перейти”.
У романі Панаса Мирного деякі прислів’я зазнають певних змін. Наприклад, прислів’я “Що можна мамці, того не можна ляльці” у письменника вжите у такому вигляді: “Що можна лялі, того не можна мамі”. А характеризуючи Мотрю, автор пише: “Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку; не бачили дівкою, жінкою; не сподівалась замужньою вдовою”. Це нагадує нам прислів’я “Не було добра змалку, не буде й достатку”. А прислів’я “Не несися високо, бо погано низько падать” з уст Мотрі звучить так: “Не високо лишень несися, сину, а то як прийдеться падати…”.
Отже, прислів’я та приказки, вжиті автором у творі, відтворюють народну мову, підкреслюють вікові спостереження народу над тими чи іншими рисами характеру людей, чи їх ставлення до навколишнього світу. А мову роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вони роблять багатою, емоційно насиченою.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)