Пригоди Хлопчика-Мізинчика (за японською народною казкою “Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик”)
5 клас
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Пригоди Хлопчика-Мізинчика (за японською народною казкою “Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик”)
Жили-були чоловік і жінка і не було в них дітей. Вони щодня молили богів, щоб ті послали їм дітей. І як часто буває в казках, сталося диво: у них з’явився маленький синок. Його назвали Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик. “Хлоп’я було розумне, та от біда – нітрохи не росло”.
І ось одного разу Іссумбоссі вирішив піти у столицю. Там він найнявся служити до великого вельможі. “Іссумбосі був працьовитий
Одного разу Іссумбосі супроводжував доньку вельможі до храму. “Дівчина боялася, щоб на хлопця не наступили ногою, і посадила його за пояс свого кімоно”. Неочікувано на них напали оні – чудовиська в людській подобі з бичачими рогами і тигрячими іклами. Кинувся Іссумбосі захищати доньку вельможі, але у нього не було ніякої зброї, окрім маленького меча-голки. Та сміливцеві допоміг випадок. Один з оні підхопив хороброго Іссумбосі і кинув його собі в пащу. І оскільки хлопчик був маленький, тож міг
Так непомітно перегорнута остання сторінка казки. Мені вона дуже сподобалася. Виявляється, у всіх народів цінується кмітливість, сміливість, працелюбність. І це не дивно, адже усі люди поважають ці риси вдачі. А ще приємно, що у своєму щасті Іссумбосі не забув про батьків. Він забрав їх до столиці, і всі вони ніжили разом у добрі і в злагоді. Отже, Іссумбосі був ще й хорошим сином.
А взагалі, головне не зріст, а душа. Тому що моральні цінності є спільними для усіх людей, головне – їх дотримуватися у своєму житті.