Відомо, що світ казки безмежний. Завдяки нашій уяві ми мандруємо його стежками. У кожного народу є свої казки та легенди, які протягом тисячоліть створювалися й передавалися з уст в уста. “Пригоди Сіндбада-мореплавця” – арабська народна казка. її герой – людина мужня і чесна, повна сили та духу боротьби. Він жив собі у Багдаді звичайним життям. Мав дружину і дітей, родичів. Був заможною людиною. Кораблі Сіндбада плавали до різних країн, де його люди торгували крамом. Коли капітани кораблів поверталися з плавання, вони розповідали своєму
хазяїну різні дивовижні історії, що сталися з ними. І ось Сіндбаду захотілося поїхати в далеку подорож. Довго він плавав морями, поки нарешті капітан кинув якір біля острова. Та виявилося, що то не острів, а величезна риба. За мить вона пірнула на дно, і майже всі загинули. Врятувалися тільки ті, що були біля корабля. Сіндбад опинився у воді і врятувався завдяки ночвам. А його капітан, втікаючи, навіть не глянув у його бік. Але мандрівникові все ж удалося врятуватися. Він потрапив до країни царя Аль-Міхрджана, який гостинно його прийняв і зробив царедворцем. А згодом Сіндбад побачив свій корабель з товарами, що
прийшов із Багдада. Нагадав капітанові, хто він. Всі зраділи, що Сіндбад урятувався, і щасливі повернулися до рідного міста. Однак невдовзі Сіндбаду знову надокучило сидіти в Багдаді. І він вирушив у путь. Багато часу плавав. Нарешті його корабель пристав до невідомого чарівного острова. Сіндбад вийшов погуляти, поснідав і заснув. А коли прокинувся, то корабля вже не було. Він відплив, і про Сіндбада всі забули. Сумно і страшно було мандрівникові. Тоді він пішов у глиб острова. Там побачив величезну білу кулю, яка виявилася яйцем гігантського птаха Рухха, що годує своїх пташенят слонами. Сіндбад сподівався, що цей птах віднесе його на велику землю, і прив’язав себе до його ноги. Але, позбувшись однієї біди, мореплавець ускочив у іншу. Той птах переніс його в долину алмазів, вибратися з якої було неможливо. Страшенні змії сичали там. Здавалося, спасіння не було. Однак доля знову послала йому порятунок. Раптом він побачив, що в долину падають шматки м’яса. І тоді Сіндбад згадав розповідь одного мандрівника про те, як купці добували алмази в цій долині. Виявляється, вони кидали в долину алмазів шматки м’яса, до нього прилипали алмази, а те м’ясо хапали величезні орли та яструби і летіли з ними на гору. Кмітливий мандрівник зумів прикріпитися до тих кусків і так за допомогою м’яса врятувався, ще й алмазів захопив із собою. Ті камінці й допомогли мандрівникові повернутися додому. Але це не остання пригода Сіндбада. Ще не раз відважний мореплавець буде вирушати з Багдада, наражатися на небезпеку і захоплювати нас своїми пригодами.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)