Правдивість роману Джека Лондона “Мартін Иден”
Його друзями, Лиззи Конолли, учасниками масових сцен роману – безіменними, але важливими героями. Роман Лондона повний контрастів. Із салону Морзов читач попадає в пральню, де трудився Мартін, або в жалюгідну комірку, де він пише свої перші вірші й оповідання.
Ще різкіше соціальні контрасти характерів: як свідчить Лондон, теперішні щирі почуття живуть у середовищі трудового люду – така любов Лиззи Конолли до Мартіна, почуття Мартіна до Руфі, його відношення до сестри, дружба старих друзів, спаяних важкою роботою. А у світі Морзов і Бэтлеров
Велике місце в романі займає проблема нової людини, що йде на зміну людям, чиї душі покалічені миром власницьких відносин. Риси такої нової людини помітні в Мартіні. У його таланті укладене нове сприйняття миру. Мартін породжений і вихований трудовим народом, він несе в собі його мораль, його розуміння дійсності.
Однак доля
Буржуазне суспільство спочатку отруїло талант Мартіна, а потім привело його до смерті. Але є й інша причина загибелі художника. Вона криється в тім, що Мартін втратив шляхи до народу – туди, звідки він вийшов і де залишилися коріння, що харчують його талант і характер. Він втратив своє середовище перебування. Крім того, сильн і згубним був вплив ницшеанских ідей: вони виховали хворобливий індивідуалізм Мартіна, від якого він уже був не в силах звільнитися.
Роман “Мартін Иден” – добуток глибоко реалістичне, як правдиве оповідання про долю талановитого письменника, що не вистояв у важкій боротьбі з ворожим йому соціальним ладом саме тому, що він виявився самотній