Правдиві картини життя трудового народу у творах Тесленка

Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка.

Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я і визиску трудящих мас. Герої оповідань “За пашпортом”, “Хуторяночка”,

“Дід Омелько”, “Наука” – це зубожілі селяни, наймити і наймички, які змушені тяжкою працею здобувати шматок хліба в наймах у жмикрута, в пана-землевласника, в міського купця.

Письменник показує, як в умовах гноблення розбиваються надії селянської бідноти на поліпшення свого становища. Розбиваються мрії молодого селянина-заробітчанина наймитською працею вибитися із злиднів (“За пашпортом”). З дитячих років він працює в наймах. Від куркуля хлопець іде в найми до великого землевласника. Виснажлива праця біля машини під наглядом прикажчиків, поганий харч, штрафи, образливе для

людської гідності поводження пана-землевласника викликають у наймита почуття обурення і протесту.

Наймит вирішує йти на заробітки на південь України. Але з наказу пана сільська влада не видає парубкові пашпорта і примушує повернутися на роботу в панський маєток. Безземелля, злидні міцно тримали в лабетах голоду бідняцькі родини, породжували численні трагедії.

В світі визиску й наживи визнавалася лише одна влада – влада грошей. Вона ламала і нівечила життя трудящої людини. Пай з оповідання “За пашпортом” наживається на штрафах і дробітках наймитів, тримає в руках цілу волость. Соціальне й психологічно загостреним є образ Парасі, в новелі “Наука”. Парася – напівсирота. Батька передчасно загнала в могилу нужда.

Мати не може найнятись на службу. Ніхто не хоче брати наймичку з малою дитиною. У знедоленої молодиці один вихід – жебрати. Перші, надзвичайно болісні кроки освоєння “науки” лжебрацтва і є темою оповідання “Наука”. Жебрацтво стало єдиною професією, доступною дітям сільської бідноти.

Твори письменника про наймитську долю пройняті щирим уболіванням. Доля селянина-бідняка постійно хвилювала письменника. З винятковою силою реальності показав письменник щоденні бідування злидарів, нестерпні умови їхнього існування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Правдиві картини життя трудового народу у творах Тесленка