Правда не потоне у воді, не вгорить у вогні (за народною казкою “Про правду і кривду”)
На землі завжди існувало добро і зло, правда і кривда. Так само були, є і будуть злі та добрі вчинки. Що людина здобуває, живучи правдою, нам розповідає давня народна казка “Про правду і кривду”.
Суперечка багатого дядька і бідного небіжа закінчилася тим, що хлопчина залишився без майна. Всі – заробітчанин, пан і навіть священик, – казали, що жити кривдою ліпше. У відчаї небіж хоче віддати Богові душу. Можливо, гадає він, хоча б на небі життя правдиве. Але бідняку допомагає зла сила. Ще б пак, не буває ж лиха без добра. Чорти у лісі не
Розбагатівши,
Усі чомусь забувають робити добрі вчинки, забувають, що гроші – то не головне. Незаможний небіж тільки завдяки своєму доброму серцю став найбагатшою людиною в царстві. Його сила була в правді, а вона, як відомо, не потоне у воді й не згорить у вогні.