Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року
Автор: Олена Акульшина
Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”
Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості – все це забезпечило його творам широку популярність і довговічність, із великим успіхом
Знання життя, захоплива манера розповіді, гумористичне забарвлення робили прозові твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім; українська проза як самостійний жанр не існувала, до того ж письменнику довелося йти неторованими стежинками. В основі мови Квітки-Основ’яненка лежать цікаві говірки Слобідської України.
У повісті “Конотопська відьма”, гумористично зображуючи побут та управління козацької старшини XVIII ст., письменник картає паразитизм, духовне зубожіння старшини.
Самодурство, хабарництво, жорстокість властиві конотопському сотникові Забрьосі та писареві Пістрякові, які користуються необмеженою владою, чинять насильство над населенням. Ледачий Забрьоха без Пістряка-п’яниці “ні чарки горілки, ні ложки борщу до рота не піднесе; як Пістряк Ригорович сказав, так воно і буде…” Хіба не найвищий доказ “кмітливості” писаря його знаменита хворостина!
Пістряк справжній шахрай, підступний, лестивий у взаєминах з іншими, вміє використовувати своє службове становище. Та чого доброго можна чекати від безпробудного пияки? А до того ж саме він учинив розправу над ні в чому не винними жінками, щоб виявити відьму.
Шукаючи власної вигоди, Забрьоха здатний на будь-який злочин, входить у змову з відьмою, готовий заморити голодом весь Конотоп, запалити його “з чотирьох кінців”. А козаків сотник примушує замість служби обробляти його землю, поступово перетворює їх на своїх кріпаків.
Як і у “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки” М. Гоголя, події в “Конотопській відьмі” переплітаються з фантастикою, містикою. Чого тільки не виробляла Мотря Зубиха! Саме такою було в народі уявлення про відьму, про це можна прочитати в багатьох легендах, навіть ставлення до відьми після смерті було традиційним: “…зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху її заклітили, щоб не скочила”.
“Конотопська відьма” спрямована своїм просвітительським вістрям проти неуцтва, надмірної забобонності, бездуховного існування провінційного панства.