Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”

Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”

Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”.

І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; то конотопський

сотник пан Забрьоха літає під небесами, наче птах; то кудись поділися двері й вікна в хаті, не пускаючи Микиту Уласовича до вінчання; то підступно змінює своє рішення хорунжівна Олена. От що наробило чаклування відьмовське!

Та диво дивне! Не сумує, не жахається читач, довідавшись про такі страшні події, викликані потойбічними силами, і мова та інтонація автора залишаються насмішкуватими і глузливими. І навіть спадають на думку слова Микити Уласовича про писаря Пістряка: “…Нехай, – каже, – чи не проспиться, бо він часто химери гонить…”

Чому ж таке враження залишається у читача і чому

він разом з Григорієм Квіткою-Основ’яненком сміється з персонажів повісті? Тому що є таке поняття, як майстерність, і письменник виявив себе справжнім майстром художнього слова, зумівши вдало поєднати реальність з фантастикою, використавши фантастичні елементи з певною метою, зробивши їх засобом комічного.

У цьому дуеті – реальність і фантастика – г – ведучий голос належить реальності: “Конотопську відьму” можна вважати цілком реалістичною повістю. Фантастику автор використовує як сатиричний засіб. І невідомо, де більше “химери”: в тому, що Явдоха Зубиха терпить кару і не кричить, чи в голові у Прокопа Ригоровича, який після “глумленія пиянственного” не може інакше полічити козаків, як тільки на довжезній хворостині? Та чи не відбуваються ці “химери” насамперед у головах пана сотника і пана писаря? І чого більше в тому, що Забрьоха одружився з Солохою: чаклування Явдохи чи інтриги Ригоровича?

У тому й справа, що автор віддає це на розсуд читачеві; він навіть не наполягає на тому, що всьому причиною чаклування. Недарма, розповідаючи про “кацунку ханаанськую” Явдоху, про її випробування на воді, І. Квітка-Основ’яненко не бере на себе повної відповідальності за правдивість цих подій: “…Боживсь той чоловік, що мені про се розказував, а хто й казав, коли знаєте, Йохим Хвайда, що позаторік вмер…”

Але дійсно, незвичайні події є в повісті, які ніяк пояснити не можна: раптом злетів пан сотник, як “птах який заморський”, налякав і дітей, і жінок, примусив і старих людей плюватися та жахатися. А все одно чомусь не страшно читачеві! Бо він разом з автором сміється з Микити. Замало було Г. Квітці-Основ’яненку розповісти, що пан Забрьоха “ліків більш тридцяти” не знає, а вміє тільки підписувати; що всі папери називає “лепортами”” і може підписати їх сторч. Що сотник “прехваброї конотопської сотні” вірить у відьом і вважає боротьбу з ними важливішою, ніж виконання наказу полковника. Що не вміє він ні посвататись, як люди, ні іншої якоїсь ради собі дати без писаря Пістряка. Бач, замало цього автору! Так він ще примусив Забрьоху літати і пити просити! Зрозуміло, що глузує з Микити автор. Та й мовні засоби, використані при цьому про це свідчать: “як пан Забрьоха, мов птах який заморський летить попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига, шаровари налужились, сам употів…” Писарю здається, що сотник полетів, “як гусак”, а старій Льознисі він здається вороною. І що в цій фантастичній події для автора і читача? Тільки сміх і глузування!

А Прокіп Ригорович? Чи не в його голові з’являються різні “химери”? Ще до появи відьми Явдохи якісь дивні події відбуваються з ним: тіка кудись один козак, поки писар входить в хату – і все! Скільки разів не повертається Ригорович знов надвір, а все той козак тіка! То й не дивно, що такий чоловік рано-вранці не міг дверей знайти в хаті: двері теж “втекли”, ще й разом с вікнами!

Таким чином, можна стверджувати, що повість цілком реалістична. Просто автор дуже майстерно використав елементи фантастики як сатиричний засіб. Фантастичні епізоди – це лише підтвердження безглуздості перебування такої людини, як Микита Уласович, на посаді сотника. Та й тут Г. Квітка-Основ’яненко спирався на реальне життя. А саме: він нічого не видумав, він спирався на народні вірування і забобони. Бо всі незвичайні події можна було пояснити відьмовським чаклуванням. І тому незвичайну подію, як те, що сотникам в Конотопі був дурний і дуркуватий Микита Уласович Забрьоха, теж можна пояснити тільки чаклуванням. Тому й повість називається “Конотопська відьма”!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Твори Григорія Квітки-Основ’яненка відзначаються художньою достовірністю, майстерністю, живим зв’язком із сучасною письменникові дійсністю. Він чудово знав український побут, фольклор, народну демонологію і органічно використовував цей матеріал у своїх прозових творах. Одним з таких творів є бурлескно-реалістична, сатирично забарвлена повість “Конотопська відьма”, у якій реальне і фантастичне поєднані автором у цілісну...
  2. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  3. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні...
  4. Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної...
  5. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої...
  6. Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження....
  7. Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити...
  8. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха....
  9. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у...
  10. Твір Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Конотопська відьма Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну...
  11. “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України...
  12. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  13. Сміхова стихія повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо...
  14. Об’єднання реального й фантастичного в повісті “Конотопская відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішний, а й про серйозний. Це було актом історичного значення, що довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу під час її національного відродження. Добутку...
  15. Визначте засоби творення комічного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” належить до групи бурлескно-реалістичних творів і виділяється гостротою і соціальним змістом сатири. її основним змістом є сатира на козацький старшинський устрій. На стиль повісті та на мову її героїв відчутно вплинули гумор, сатира, сміх “Енеїди”. Кожний розділ починається фразою “Смутний і невеселий…” чи “Смутно і...
  16. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого...
  17. Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу...
  18. Тема. Г. Квітка-Основ’яненко “конотопська відьма”. Поєднання реалізму і фантастики 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого...
  19. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, незлостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав...
  20. Аналіз твору “Конотопська відьма” Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорія Квітка-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього талановитого письменника. В “Конотопській відьмі”, яка За жанром є бурлескно-реалістичною повістю, автор майстерно описав життя та побут на Україні ХVІІІ ст., зробивши сатиричний акцент на недолугості та обмеженості козацьких старшин, що отримували свої посади не відповідно до своїх талантів та...
Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”
«
»