Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Трунар
Трунар Адріян Прохоров переїжджає з Басманний вулиці на Никитскую в давно уподобаний будиночок, проте не відчуває радості, так як новизна трохи лякає його. Але незабаром порядок у новому житлі встановлюється, над воротами прикріплюється вивіска, Адріян сідає біля вікна і наказує подати самовар. Розпиваючи чай, він поринув у сумну думу, так як від природи був похмурого характеру. Життєві турботи бентежили його. Головною ж турботою було те, щоб спадкоємці багатою купчихи Трюхиной, умиравшей на Разгуляї, згадали б в останню хвилину про нього,
Він назвався шевцем Готлібом Шульцем, оголосив, що живе через вулицю, і запросив Адріяна на наступний день до себе з нагоди своєї срібного весілля. Прийнявши запрошення, ПеклоРиян запропонував Шульцу чаю. Сусіди розговорилися і швидко подружилися. Опівдні наступного дня Адріян з двома дочками попрямував в гості до шевця. У будинку зібралися друзі Готліба Шульца, німці-ремісники з дружинами. Почалося застілля, господар проголосив здоров’я своєї дружини Луїзи, а потім здоров’я
Йому здалося, що інцидент був навмисної насмішкою німців над його ремеслом, яке він почитав нічим не гірше за інших, адже трунар не брат катові. Адріян навіть вирішив, що запросить на новосілля не нових своїх знайомих, а тих, на кого працює. У відповідь на це його працівниця запропонувала йому перехреститися. Але Адріяном ця думка сподобалася. Розбудили Адріяна ще затемна, так як прискакав осавула купчихи Трюхиной з повідомленням, що вона цієї ночі померла. Адріян відправився на Разгуляй, почалися клопіт і переговори з родичами покійної. Закінчивши справи, він вже ввечері пішки вирушив додому. Підійшовши до будинку, він помітив, що хтось відчинив його хвіртку і увійшов до неї. Поки Адріян міркував, хто б це міг бути, підійшов ще один чоловік. Обличчя його здалося Адріяном. знайомим. Увійшовши до будинку, трунар побачив, що кімната повна мертвецями, освітленими місяцем, сіявшей через вікно. З жахом дізнався в них трунар своїх колишніх клієнтів.
Вони вітали його, а один з них навіть спробував обійняти Адріяна, але Прохоров оттолкнув його, той упав і розсипався. З погрозами обступили його інші гості, і Адріян впав і знепритомнів. Відкривши вранці очі, Адріян згадав вчорашні події. Працівниця сказала, що заходили сусіди довідатися про здоров’я його, але вона не стала його будити. Адріян поцікавився, чи не приходили від небіжчиці Трюхиной, але працівниця здивувалася словами про смерть купчихи і розповіла, що трунар, як повернувся від шевця п’яний і завалився спати, так і спав до цієї самої хвилини. Тут тільки зрозумів трунар, що всі жахливі події, так налякали його, сталися у сні, і наказав ставити самовар і звати дочок.
Схожі твори:
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Станційний доглядач Немає людей найнещасніші станційних доглядачів, бо в усіх своїх неприємностях мандрівні неодмінно звинувачують наглядачів та намагаються на них зігнати свою злість з приводу поганих доріг, нестерпного погоди, кепських коней і тому подібного. А між тим доглядачі – це здебільшого лагідні і безмовні люди, “сущі мученики чотирнадцятого класу, огороджені своїм чином...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Панянка-селянка В одній з віддалених губерній у маєтку своєму Тугілове живе відставний гвардієць Іван Петрович Берестов, давно овдовілий і нікуди не виїжджає. Він займається господарством і шанує себе “найрозумнішою людиною в усій околиці”, хоча нічого не читає, окрім “сенатських відомостей”. Сусіди люблять його, хоч і вважають гордим. Лише найближчий його сусід...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки...
- Сюжетно-композиційна своєрідність, ідеї, образи повести Трунар Пушкіна А. С Повість “Трунар” є третьою в циклі “Повістей Белкина”. Вона була написана в Болдіні в 1830 році. Спробуємо розглянути сюжет і композицію повести. Все оповідання чітко ділиться на три частини: реальність, сон і знову повернення в реальний мир. Це так звана кільцева композиція. Дія починається в жовтому будиночку на Никитской, там...
- Образ Кирили Петровича Троекурова в повісті “Дубровский” Дворянське суспільство в повісті “Дубровский” представлено поруч персонажів, одні йз яких зображені всебічно й повно (Троекуров, Дубровский), інші – менш докладно (князь Верейский), про третій – пригадується мимохіть (Ганна Савишна й інші гості Троекурова). Одним з головних героїв повести є Кирила Петрович Троекуров. У цій людині автор відобразила саму міцно...
- Скорочено “Історія життя покійного Джонатану Уайльда Великого” Филдинга Приступаючи до оповідання про життя свого герояя, який автор зараховує до “великих людей”, він прагне переконати читача в тім, що велич – всупереч розповсюдженій омані – несумісно з добротою. Автор уважає безглуздим і абсурдним бажання біографів Цезаря й Олександра Македонського приписати цій видатній особистостям такі якості, як милосердя й справедливість....
- Проблема російського національного характеру в контексті трагічної епохи (по повісті А. Солженицина “Один день Івана Денисовича”) Кожний народ, як і окремо взята людина, обладає своїм характером. Російський національний характер сформувався в процесі мирної праці землепашца, освоєння нових земель дослідником, захисту своєї Батьківщини воїном. У галерею образів щирих російських характерів ми можемо віднести Євгенія Онєгіна з однойменного роману А. С. Пушкіна, Печорина з “Героя нашого часу” М....
- Герой розповіді-повісті-оповідання Солженицына “Один день Івана Денисовича” Образ Івана Денисовича як би складний автором із двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, уже літній боєць артилерійської батареї, який у війну командував Солженицин. Іншої – сам Солженицин, що відбував строк по горезвісної 58-й статті в 1950-1952 р. у таборі в Экибастузе й теж працював там муляром....
- Табірне життя в повісті А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” 1. Табір – особливий мир. 2. Шухов – головний герой і оповідач. 3. Способи виживання в таборі. 4. Особливості мови оповідання. Оповідання А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” побудований на реальних подіях життя самого автора – перебування в екибастузском особливому таборі взимку 1950-1951 років на загальних роботах. Головний герой...
- Образ Івана Денисовича в однойменній повісті Солженицина Оповідання (або, по визначенню деяких дослідників, повість) Олександра Ісайовича Солженицина “Один день Івана Денисовича” був задуманий автором на загальних роботах в екибастузском Особливому таборі взимку 1950-1951 р. Задум був здійснений в 1959 р. спершу як “Щ-854 (один день одного зека)”, “більше гострий політичний”, причому автор пояснює свою “задум” так: “Як...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче....
- Герой повісті Л. М. Толстого “Смерть Івана Ілліча” За початковим задумом повість носила назву “Смерть судді”, спонукальною причиною її написання стала відома Толстому історія життя і передсмертної хвороби колишнього прокурора тульського суду Івана Ілліча Мечникова, а “опис простий смерті простої людини” передбачалося дати у формі записок головного героя. І. І. Головін був середнім сином чиновника, який зробив звичайну...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок...
- Образ Івана Котигорошка з повісті И. Коцюбинського “Дорогою ціною” Із теорії літератури ми добре знаємо, що в кожному творі бувають головні та другорядні персонажі. Мабуть, так само, як і в житті. Але “другорядність” персонажа найчастіше не робить його образ менш цікавим читачеві. Саме таким є герой повісті М. Коцюбинського Іван Котигорошко. Він діє протягом усього твору поруч із головними...
- Образ Івана Флягіна у повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Повість Лєскова “Зачарований мандрівник” була написана у другій половині XІX століття. У центрі цього добутку – життя звичайного російського мужика Івана Север’яновича Флягіна. Цей образ увібрав в себе усі риси народного характеру російської людини. Лєсков відзначає зовнішню подібність Івана Север’яновича з легендарним героєм билин Іллею Муромцем. “Це була людина величезного...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть,...
- Твір Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо –...
- Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних...
- Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість (з народної оповіді), розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше...