ПОВІСТЬ. РІДНИЙ КРАЙ – ЗЕМНИЙ РАЙ. МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ
Мета: продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять”; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель читає вірш.
Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:
Теплі і добренькі – різнокольорові.
Злі слова й холодні – темнокольорові.
Зростаймо, любі діти,
Серед шепоту дібров і рідних гаїв,
Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.
– Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Щоб ротик був слухняний”
– Як гуде джміль?
– Прилетів комарик.
– Дмухнемо на кульбабу.
– Допоможемо пір’їнці підлетіти.
– Оближемо смачне варення.
– Дістанемо язичком
– Усміхнемося відкритим і закритим ротом.
2. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором:
– накрапає дощ (тихо);
– дощ пускається сильніше (голосніше);
– злива (голосно);
– дощ слабшає (тихіше);
– дощ припинився (читання припиняється).
Гава гудзик відшукала
І в гніздо собі поклала.
“Я гадзиня-мастериця,
Все в гадзівстві знадобиться!”
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (І частина, с. 158-159).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання другої частини твору Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (с. 159-161)
1) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
– Які картини ви уявляли, читаючи текст?
– Назвіть головних персонажів твору.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем, потім – напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Тин | Світання |
Паленіти | Орошена |
Квітчастій | Городчика |
Насурмонений | Припильнувати |
– Доберіть синоніми до слів:
Насурмонений (насуплений, невдоволений);
Паленіти (червоніти);
Квітчастій (різнобарвній, пістрявій);
Припильнувати (встерегти);
Тин (пліт, огорожа).
3) Повторне читання тексту учнями “ланцюжком”.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
– Як письменник говорить про останній місяць весни?
– Що хотіла показати малому Михайликові мати?
– Яким уявляв собі літо хлопчик?
– Що побачив хлопчик біля самого порога?
– Якою була вишня?
– Що сталося за ніч з ягідками?
– Знайдіть і прочитайте уособлення, які вживає автор.
– Доберіть заголовок до прочитаного уривка з повісті.
5) Робота в групах.
1-ша група – описати Михайлика;
2-га група – описати маму;
3-тя група – описати дідуся.
6) Читання оповідання за особами.
7) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги – права шеренга: “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга: “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
2. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
– Який настрій панував на уроці?
– Що найкраще вдалося зробити?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати уривок з повісті:
1-ша група – від імені Михайлика;
2-га група – від імені матері (с. 159-161).