Пошуки змісту в повісті В. Пелевина “Затворник і Шестипалий”
1. Оригінальність художнього сприйняття. 2. Біблія для “особливо обдарованих”. 3. Страшний суп. Із творами Віктора Пелевина широка публіка познайомилася порівняно недавно.
Однак за короткий строк цей письменник завоював багато серць. Дивний мир розкривається на сторінках його добутків. Зовсім неважливо, де розвертається дія: у курятнику, у світі комах, на, що йде в нікуди поїзді, воно заворожує, затягує, як строкатий і стрімкий вир.
Автор має дивний талант наділяти комах і птахів людськими рисами У них ми довідаємося себе, свої достоїнства
У самих, здавалося б, простих речах їсти можливість знайти глибокий зміст, можна згадати міркування скарабея з роману “Життя комах”. И навпаки, миттєве осяяння героїв Пелевина, а виходить, і читача, розкриває складні явища дійсності. Виявляється в основі людського існування лежить лінь, страх, небажання думати
Змінити життя просто, потрібно тільки набратися сміливості й зійти з поїзда, що йменується побутова рутину. У багатьох добутках автора головні герої намагаються відшукати зміст свого існування. Найчастіше це починається далеко не від гарного життя. Так, головний герой повести “Затворник і Шестипалий” став замислюватися про високі матерії тільки після того як став ізгоєм Співвітчизники відлучили його від жаданої годівниці й позбавили свого спілкування тільки тому, що в нього було по шести пальців на ногах.
За межами соціуму він зустрічає Затворника, що сам відмовився від життя в соціумі. Поступово ми розуміємо, що вся дія повести відбувається на птицекомбинате, де вирощуються бройлерні кури. Богами виступають люди, а небесні світила, не що інше, як лампи денного висвітлення в цехах. Олюднивши курей, які багато міркують про сенс життя, любові, циклічності світобудови, автор, проте, змушує читача оглянутися на себе Пелевин намагається подивитися на людей із зовсім незвичайного кута зору. Виходить, що “боги” не завжди праві, що вони грубі й самовпевнені.
З погляду слабкого й беззахисного це теперішні монстри. Так, приміром, розглянувши, що в одних їхніх курей по шести пальців на ногах “боги” вирішують убити її, щоб взяти на пам’ять по ніжці і якби не безстрашність головного героя все могло б закінчитися трагедією. Єдино розважливими й людяними в цьому світі виявляються звичайні кури. І саме їм співчуваєш більше всього У бесідах головних героїв піднімаються зовсім не пташині питання.
Поступово під впливом Затворника Шестипалий духовно розвивається й удосконалюється. Кури міркують про такі вічні поняття як любов, доля, життя після смерті. Приміром, у главу кута загального існування ставиться любов: “якщо сказати коротко, любов – це те, через що кожний перебуває там, де він перебуває”. “Духовний учитель” передає своєму учневі все те, що з’явилося плодом його довгих спостережень і міркувань над явищами навколишнього життя.
Метою стає політ, не доступний бройлерним курям. Затворник не впевнений, що поле допоможе знайти йому всі відповіді на питання. Однак він упевнений, що “якщо ти виявився в темряві й видишьхотя б слабкий промінь світла, ти повинен іти до нього… просто сидіти в темряві не має змісту в кожному разі”.
Головний герой займає активну позицію. Його не бентежить визначення Одновічка його життя, його волі: “це коли ти в сум’ятті й самітності бігаєш по всьому комбінаті, у десятий… раз увернувшись від ножа…” Затворник упевнений, що його зусилля не пройдуть даром.
Тільки один раз йому змінює життєлюбство. Затворник говорить Шестипалому, що, якщо в них і цього разу нічого не вийде, він відправиться з усіма в перший цех, де відбувається вбивство курей. Але й у цьому випадку він вірний своїм переконанням і карає учневі, у свою чергу передати кому-небудь отримані знання Поле все-таки відбувся. Відбулося все неожиданно й швидко.
“Істина настільки проста, що за неї навіть кривдно” – викликує Затворник. Головні герої домоглися свого вони зуміли якщо не знайти зміст свого існування, те хоча б розширити обрії для цього пошуку. Вони уникли смерті й знайшли волю. “Страшний суп” персоніфікує в добутку кінець світу, навіть, у якімсь змісті біблійний судний день Тут пощади, по великому рахунку, нікому не буде.
Тільки самі праведні (читаємо: худі) можуть відстрочити цю страшну подію. Автор показує, наскільки люди бувають легковірними. У пості й богослужіннях, зовсім не міняючи себе внутрішньо, вони бажають відробити рє-бе благоденство в майбутнім житті Пекло влаштоване “богами”, які використовують у їжу мешканців миру Шестипалого й Затворника.
Саме тому головними героями проповідується помірність у їжі. Тільки неапетитний вид може на час продовжити життя, однак рятування від смерті доступно тільки вибраним, тільки тому, хто все своє існування присвятив одній єдиній меті – духовному вдосконалюванню
(2 votes, average: 4.00 out of 5)