Пошук ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Життя часто ставить перед людиною складні завдання, підкидає важкі випробування. Не кожному під силу їх витримати, не кожний може знайти той єдино правильний шлях, що приведе на щастя. На жаль, це не вдалося зробити Нечипору Варениченко, що, блукаючи заплутаними тропами своєї долі, виявився нарешті в розбійницькому кодле й дійшов навіть до вбивства. Як же зложилося його життя? Доля була для Чипки несправедливою мачухою. Ріс він бездоглядністю. За це не приймали діти його в компанію, дражнили “незаконнонародженим”. Як було тут не озлобитися,
Хлопчик ріс допитливим, розумним. Невідомо, як би зложилося його життя, якби водилися в сім’ї гроші. Може бути став би тоді Чипка великим ученим? Але бідність є бідність. Саме вона погнала дванадцятирічного хлопчика в батрацтво. Багатий козак Бородай бив Чипку за неслухняність, за що Чипка ледь не спалив його господарство.
Гнів Чипки підсилюється, коли його покарали за те, що він став на захист селян під час “голодної волі”: “Довго боровся Чипка… Ще довше його били…”. Але на щастя, зустрівся він з Галею, що змогла повернути Чипку на чесний шлях, тому що вона не терпіла неправди. Юнак немов переродився, “він тепер соромився тієї кривої стежки, по якій він думав дійти на щастя”. Розумний, роботящий, енергійний Чипка став шановним у селі людиною. Розбагатів, але залишився в душі колишньої Чипкой – чуйним, щирим, відкритим для всіх. Люди навіть зрозуміли, що кращої кандидатури в земські голосні, чим він, їм не знайти. А Чипка радувався, що тепер зможе допомагати людям. Але панам не по душі було мати у своєму середовищі бунтаря-мужика. У свою чергу, Варениченко не хотів миритися з їхніми махінаціями. Щоб вигнати Чипку, добродії згадали його минулі “подвиги”, і за розпорядженням губернатора його виключають із земства. Тепер уже Чипку було не зупинити
Він з болем думає: “Сказано: великий мир, і немає де дітися.. Коли б можна, – весь би цей мир знищив, а виростив новий… Тоді б, може, і правда настала!..”. А потім пияцтво, розбійництво, грабежі й… убивство – страшне, звіряче вбивство, де навіть були вирізані діти. От до чого довела Чипку його доля, от до чого він дійшов у пошуках правди! Життя Нечипора Варениченко виявилося загубленої, він не зміг реалізувати себе, свої здатності. У пошуках правди він скотився на слизький шлях, дійшов до тієї границі, звідки вже не було й не могло бути повернення. Загинув духовно богатий людина, сміливий і чесний правдошукач, що не зміг знайти собі місця в тодішнім суспільстві, побудованому на несправедливості й людських сльозах