Драма (ВІД грецьк. – дія) – рід літератури, один із трьох, поряд з епосом і лірикою. Основою драми, як на це вказує початкова суть слова, є дія. В цьому драма близька до епосу: в обох випадках – об’єктивне зображення життя – через події, вчинки, зіткнення героїв, боротьбу, тобто через явища, які складають зовнішній світ. Але те, про що в епосі розповідається як про подію, що відбулася (або систему подій), в драмі подається як жива, що розгортається в теперішньому часі (на очах глядача!) подія, показана через конфлікти і в формі діалогу. Із
згаданих відмінностей не слід робити висновки про перевагу одного літературного роду над іншим. Драма досягає емоційного і естетичного впливу своїми, тільки їй властивими художніми засобами. Не маючи іншої можливості, крім ремарок, говорити “від себе”, драматург переносить центр ваги на зображення самого процесу дії, роблячи глядача (або читача) живим свідком того, що відбувається: герої драми повинні характеризувати себе своїми вчинками, мовою, викликати у глядача співчуття або обурення, повагу або презирство і т. д.
У театральній виставі співіснують найрізноманітніші види мистецтва: поетичне слово
і музика, живопис і архітектура, танець і міміка і т. д. Це все – результат загальних творчих зусиль драматурга, актора, режисера, художника, музиканта, навіть машиніста сцени. Сценічне призначення драми диктує їй специфічні літературні ознаки: особливості вибору і побудову сюжету, своєрідність змалювання характерів, композиційне членування. Розрахована на колективний емоційний вплив, драма намагається схвилювати глядача особливою гостротою конфліктів, напруженістю боротьби, яку ведуть герої, коли стикаються їх інтереси. “Драма родилась на площади и составляла увеселение народное”, – писав О. С. Пушкін.
Слід розрізняти драму як один із літературних родів і драму як жанр драматургічних творів. В останньому значенні драма – п’єса соціального або побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається у постійній напрузі. Дійові особи драми – переважно рядові, звичайні люди. Зародження драми як жанру можна помітити вже в драматургії античності (“Іон” Єврипіда), але значного поширення вона набула, починаючи з XVІІІ ст.