Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Поняття паралелізму

Поняття паралелізму

Розглядаючи роль повтору, має сенс зупинитися на понятті паралелізму. Воно кількаразово розглядалося у зв’язку із принципами поетики. На діалектичну природу паралелізму в мистецтві вказав ще А. Н. Веселовский: “Справу йде не про ототожнення людського життя із природною й не про порівняння, що припускає свідомість роздільності порівнюваних предметів, а про зіставлення по ознаці дії”. Таким чином, у паралелізмі підкреслюється, на відміну від тотожності й повного розділення, стан аналогії. Новітній дослідник Р. Аустерлитс визначає паралелізм

у такий спосіб: “Два сегменти (вірша) можуть уважатися паралельними, якщо вони тотожні, за винятком якої-небудь їхньої частини, що займає в обох сегментах відносно ту ж позицію”. І далі: “Паралелізм можна розглядати як неповний повтор”.

Відзначені властивості паралелізму можна визначити в такий спосіб: паралелізм являє собою двочлен, де одна його частина пізнається через другу, котра виступає у відношенні першої як аналог: вона не тотожна їй, але й не відділена від її, перебуває в стані аналогії – має загальні риси, саме ті, які виділяються для пізнання в першому члені. Пам’ятаючи,

що перший і другий члени не ідентично, ми дорівнюємо їх у якому-небудь певнім відношенні й судимо про перший по властивостях і поводженню другого члена паралелі. Такий, наприклад, паралелізм:

Зійди, зійди, сонце, зійди вище лісу,

Прийди, прийди, братик, до сестриці в гості…

Тут установлюється аналогія між діями сонця й брата (“зійди, зійди” – “прийди, прийди”), а образ сонця виступає як аналог наповнення поняття “братик”. Сонце сприймається як щось відоме – поняття “братик” моделюється за аналогією сним.

Однак має місце й іншої, більше складний випадок паралелізму, коли обидві частини двочлена взаємно моделюють один одного, виділяючи в кожній з них щось аналогічне іншої:

Смутний і весел входжу, скульптор, у твою майстерню…

(А. Пушкін. “Художникові”, 1836)

Короткі прикметники “смутний” і “весел” перебувають в однаковій синтаксичній позиції, виражені тими ж самими граматичними формами. Між ними встановлюється відношення паралелізму, що не дає можливості зрозуміти текст (у нехудожньому тексті це була б можливо) як вказівка на існування у свідомості автора двох різних, не зв’язаних між собою щиросердечних настроїв. У художньому тексті обидва члени сприймаються як взаємо^-аналогічні. Поняття “смутний” і “весел” становлять взаимосоотнесенную складну структуру

Там, де ми маємо справу з паралелізмом на рівні слів і словосполучень, між членом-об’єктом і членом-моделлю виникають відносини тропа, тому що так зване переносне значення і є встановлення аналогії між двома поняттями. Так народжується та “образність”, що традиційно вважається основною властивістю поезії, але яка, як ми бачимо, являє собою лише прояв більше загальної закономірності в порівняно обмеженій сфері. Насправді варто було б сказати, що поезія – це структура, всі елементи якої на різних рівнях перебувають між собою в стані паралелізму й, отже, несуть певне значеннєве навантаження

Сказане приводить до висновку ще про одну істотну відмінність структури художньої від нехудожньої. Мова має високу надмірність. Ті самі значення можуть у ньому виражатися багатьма способами. У структурі художнього тексту надмірність падає. Причина цього явища – у тім, що хоча для мови з погляду передачі певного змісту, по суті справи, однаково, яка, наприклад, звукова форма даного слова, у мистецтві сама ця звукова форма слова неминуче виявляється в стані паралелізму зі звучанням іншого слова, у результаті чого між ними встановлюється відношення аналогії

Надмірність мови – корисна й необхідна його властивість. Воно, зокрема, забезпечує стійкість мови стосовно помилок, довільному, суб’єктивному сприйняттю. Падіння надмірності в поезії приводить до того, що адекватність сприйняття ніколи не буває тут настільки безумовної, як у мові. Зате поетична структура виявляється незрівнянно більш високо насиченої семантично й пристосованої до передачі таких складних значеннєвих структур, які звичайною мовою взагалі не передані

Система зв’язків, що існують між всіма елементами й рівнями елементів, надає художньому твору відому самостійність після свого створення й дозволяє йому поводитися не як проста знакова система, а складна структура, що саморозвивається, значно обганяючи всі відомі з дотепер створених людиною систем зі зворотним зв’язком і наближаючись у певнім відношенні до живих організмів: художній твір перебуває у зворотних зв’язках із середовищем і видозмінюється під її впливом. І якщо ще античні діалектики знали, що однієї ріки не можна перейти двічі, те сучасних діалектиків не зажене в глухий кут твердження, що ми зараз тримаємо в руках “не того” “Євгенія Онєгіна”, якого знали його перші читачі й сам автор. Ті внетекстовие структури пушкінської пори, у відношенні до яких живе текст, невідновні. Для їхнього відновлення треба не тільки знати все відоме Пушкіну (історик може й повинен наблизитися до цього знання в основних структурних моментах епохи, але, на жаль, не може сподіватися відновити всі перетинання загальних структур у конкретних явищах того років), але й забути всі, Пушкіну невідоме, однак складову основу художнього сприйняття нашої епохи. Завдання цю можна вважати нездійсненної

Будучи включено, як і свідомість сприймаючого суб’єкта, в об’єктивний хід історії, художній твір живе життям історії. Тому, втрачене як живе читацьке почуття, пушкінське сприйняття “Євгенія Онєгіна” цілком піддається дослідницькому реконструюванню. Читаючи Пушкіна, ми не можемо забути історичних і літературних подій наступних епох, але цілком зможемо сконструювати свідомість, якій ці події невідомі. Звичайно, це буде приблизна модель

Художній твір перебуває у зворотному зв’язку зі своїм споживачем, і із цим, очевидно, зв’язані такі риси мистецтва, як його исклю-(*97)чительная довговічність і здатність різним споживачам у різні епохи (а також одночасно різним споживачам) подавати різну інформацію, – зрозуміло, у певних межах

Текст публікуємо по книзі Лотман Ю. М. Про поетів і поезію: Аналіз поет. Тексту Мистецтво-Спб, 1996.-846c.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Поняття та характерні ознаки історичної пісні Історичні пісні – це твори героїчного епосу, які розповідають про конкретні, типові для певної історичної епохи події, про дії відомих в історії осіб, що виступають під власним або вигаданим ім’ям. В історичних піснях нерідко йдеться і про безіменних героїв, які, проте, пов’язані з характерними подіями того чи іншого періоду суспільного...
  2. Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення...
  3. Поняття постмодерна в літературі Історія людства відзначена послідовною зміною безлічі культурних епох. Остання з них одержала назву епохи постмодерна. У гранично широкому контексті під постмодерном розуміється “глобальний стан цивілізації останніх десятиліть, вся сума культурних настроїв і філософських тенденцій”, пов’язаних з відчуттям завершенности цілого етапу культуристорического розвитку, изжитости “сучасності”, вступу в смугу еволюційної кризи. Що...
  4. Поняття про фонетику і фонологію. Фонема, її основні ознаки та властивості Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови, різноманітні звукові зміни, що виникають в мовленні при сполученні звуків між собою. У вузькому розумінні в фонетиці вивчаються артикуляційні і акустичні особливості звуків мови, закономірності їх сполучування, наголос, інтонація, поділ на склади і т. п. Поділяється на історичну та описову. Розглядаються...
  5. Поняття “людин” Індивідом звичайно називають одиничної конкретної людини, розглянутого в якості биосоциального істоти Поняття “людина”, як правило, уживають, бажаючи показати приналежність якої-небудь особи до людського роду (Homo sapiens), a також той факт, що дана особа має загальним, властивими всім людям рисами і якостями. Від цих двох понять необхідно відрізняти поняття “особистість” Слово...
  6. Як я розумію поняття “демократія” Алексис Токвиль уважав поняття демократії й волі – протилежними. Він був полум’яний прихильник волі, але аж ніяк не демократії. Дж. С. Милль бачив у необмеженій демократії небезпека “тиранії більшості”, а для особистості немає різниці, чи підкорилася вона одиночному тиранові або множинному. М. Федотов писав, що демократію спотворив атеїстичний матеріалізм XIX...
  7. Поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини За результатами своїх багаторічних дослідів вчена К. Хорні прийшла до висновку, що невроз є психічним розладом, який викликається страхами та захистом від них, а також спробою знайти компромісні рішення конфлікту різноспрямованих тенденцій [1]. Водночас А. Маслоу також наголошує, що невроз – це неудача, хвороба нервів. Він звертає увагу на те,...
  8. Поняття української національної і ЛМ Літ. Мова − унормов. мова сусп. спілкування, форма нац. мови, зафіксована в письмовій та усній практиці, протиставлена діалектам, просторіччю, жаргонам. ГОзнаки: 1. наддіалект. х-р, об’єднує всіх носіїв мови, нац. спільноту; 2. стабільні літ. норми в граматиці, лек-ці, правописі.; 3. функт-но-стильова розгалуженість. ЛМ обслуговує основні сфери діяльності, культурні потреби народу, художньої...
  9. Як я розумію поняття “культурна людина” У перекладі з латинської мови слово “культура” означає – обробка, освіта, вихованість. Це слово вживали як протилежне слову “натура” – природа. Тобто все, до чого доторкнулася рука людини, все штучне, неприродне – підпадало під це визначення. Але, пізнаючи навколишній світ, людина пізнавала, а разом із тим і “обробляла”, саму себе,...
  10. Поняття граматичного значення, способи та засоби його вираження Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно виконує об’єднуючу функцію. Наприклад: парти, високих, співали, вони (граматичне значення множини).Граматичне значення слова – це таке додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст. По відношенню до лексичного значення, граматичне виявляє себе як загальне до окремого....
  11. Який зміст я вкладаю в поняття “щастя” Запахло вітрами, запахло росою, запахло, улюблена, твоєї красою… Народна творчість Щастя… Це глибоке й неосяжне слово. Безліч разів люди намагалися дати загальне визначення цього поняття, але це виявилося неможливим: не могли вони повністю охопити це відчуття, його глибину, передати всі його відтінки Щире значення цього слова – це об’єднання визначень...
  12. Теоретико-літературні поняття – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Теоретико-літературні поняття Лірика – поряд з епосом і драмою один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах; під впливом певних подій. Умовна класифікація за мотивами та основним ідейним спрямуванням: – громадянська лірика – лірика із соціальною...
  13. ЗНО – Теоретико-літературні поняття Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного. У широкому розумінні образ – специфічна, відмінна від повсякденної, форма відображення та пізнання дійсності в мистецтві,...
  14. Поняття любові й дружби в поезії В. Стуса Кохання… Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл Містами, кілометрами, віками. Кілометри і роки пролягали між поетом та його дружиною. Він мучився, вона чекала, страждаючи його болем, переживаючи його відірваність від...
  15. Розкриття поняття “діалектика душі” в романі Л. Толстого “Війна і мир” У своїй епопеї “Війна і мир” Л. Толстой зумів створити неповторні образи, зосередившись на становленні героїв як особистостей, духовному розвитку кож­ного. Толстой показав, як найрізноманітніші життєві враження чи події виявляються вирішальними, спричиняють моментальні зміни у життєвій позиції ге­роя, в його уявленні про світ і самого себе в цьому світі. Письменник...
  16. Поняття МОРАЛЬ Слово “мораль” походить до латинського “moralis” – етичний. Мораль є досить складним явищем. Вона є однією з форм суспільної свідомості, яка виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх областях суспільного життя. В повсякденному побуті, в науково-популярній літературі під мораллю розуміють сукупність норм, правил поведінки, які направляють, регулюють дії людей. Але...
  17. Казка поняття узагальнююче Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести той або інший прозаїчний добуток до казок. Життя казки – це безперервний творчий процес. У кожну епоху відбувається часткове або повне відновлення казкового сюжету. І на прикладі казки П. П. Єршова “Ковзанів-горбунок” ми простежимо прояв народних традицій у літературній казці. П. П. Єршов ще...
  18. Розкрийте проблематику роману Сервантеса “Дон Кіхот’. Поясніть суть поняття “донкіхотство” Проблематика “Дон Кіхота” Сервантеса полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка аж совсім не ідеальна. Начитавшись лицарських романів, головний герой сідлає коня та вирушає на боротьбу зі злом. Уява Дон Кіхота робить з клячі – бойового скакуна Росінанта, з селянської дівчини – прекрасну шляхетну даму...
  19. Поглиблення поняття про трагедію Трагедія – один із основних видів драми, протилежний комедії. Трагедією називають такі драматичні твори, в яких зображаються виключно гострі життєві конфлікти. Трагедія викликає в серцях глядачів сильне душевне піднесення (катарсис), складне почуття співпереживання до того, що діється на сцені, де переплітаються страх за героя, співчуття до нього і сприйняття трагічного...
  20. Поняття, об’єкт і предмет соціології Соціологія як самостійна наука з’явилась майже 200 років тому. Вона привернула увагу багатьох прогресивних мислителів того часу – філософів, психологів, істориків, економістів, етнографів, демографів та представників інших наук, які в той чи інший спосіб долучились до її становлення. Особливе значення соціології в минулому і сьогодні виявляється в її здатності правильно...
Поняття паралелізму
«
»