“Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”
У 1961 року вийшов чудовий покажчик, складений фінським ученим Лаурі Симонсуури, під назвою “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”. Це якраз і логічно чудово систематизований покажчик те, що ми називаємо быличками, чи, за висловом Симонсуури, “міфологічних сказань”. В Україні цьому жанрові як збирачі, і дослідники приділяють обмаль уваги. У Західної Європі цей жанр посилено вивчається і проблеми вивчення обговорюються на міжнародних конгресах. У Фінляндії зібрано кілька тисяч текстів.
Останніми роками наші
Буд.) і ворожість відповідає дійсності, т. е.
З двох ознаками відразу. Але ознаки можуть збігатися. Віра в зображувані у тих розповідях істоти може утратитися, а розповідь залишитися, але залишитися вже проводяться як вигадана. Щоправда, таке трапляється рідкісні, оскільки зі знеохоченням зазвичай
І все-таки таке трапляється можливі, що є, і тоді ми не матимемо проміжні освіти, і питання жанрової приналежності доведеться вирішувати у разі окремо. Байка може перетворитися й у анекдот, може перетворитися й у казку. Быличка зі своєї соціальної функції є оповідання релігійного змісту, причому релігія є ще жива, діюча, язичницька. Казка – розповідь суто художній, яка має нині ніяких релігійних функцій. Отже, бачимо, щодо того навіть у російської науці був чітких диференційованих поглядів на жанрах російській народній прози.
Ми виділити былички – за ознакою приналежності їх образів до дохристиянської релігії, не померлої на момент виконання оповідання, і за ознакою віри на реальність переданих подій – в особливий жанр, відмінний від казки. Вивчення поетики і способу виконання цього жанру також покаже корінні відмінності його від казки, а історичне вивчення – його інше походження.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)