Твір Михайла Булгаков “Майстер і Маргарита” – роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

І семестр

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

УРОК № 17

Тема. Твір Михайла Булгаков “Майстер і Маргарита” – роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики

Мета: допомогти учням осмислити ідейно-художні особливості твору, новаторський підхід письменника до вирішення філософсько-етичних проблем; розвивати навички аналізу художнього твору, художніх образів, усне мовлення, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої враження та думки, обгрунтовувати

їх; виховувати прагнення до добра й гуманізму.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали до нього, таблиці до характеристики образів твору.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. “Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти”, – писав Й. В. Гете. Таємниці життя та художньої творчості М. Булгакова ми й намагатимемося пізнати на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок

1. Вирішення

проблемного питання

Який жанр твору М. Булгакова “Майстер і Маргарита”?

Очікувана відповідь

У романі поєднано історію, філософію, сатиру, що зумовило його поліфонію. У ньому є риси детектива, психологічного, філософського, історичного, любовного, авантюрного роману.

2. Слово вчителя

– Роман “Майстер і Маргарита” настільки складний і неординарний, що літературознавці донині не можуть визначити точно ні його жанр, ні головного героя. Дають назви: роман-доля, роман-заповіт, роман-міф (Б. Гаспаров). Одні вважають головним героєм твору майстра (І. Виноградов), другі – Івана Бездомного (І. Палієвський), треті – Воланда (М. Дунаєвський).

Сюжет роману “Майстер і Маргарита” не новий. Але біблійні мотиви набувають у Булгакова нових рис: персонажі наділені земними характерами та вирішують земні проблеми.

Наведіть приклади “заземлення” біблійних героїв. (Головний біль Понтія Пилата, спрага Єшуа та ін.)

3. Евристична бесіда за змістом “єршалаїмської” частини роману

Чому заарештували Єшуа? (Виступав проти старої віри.)

Як змінюється ставлення Понтія Пилата до в’язня? (Від насмішки – до шанобливого ставлення, від катувань – до спроби врятувати)

Чому прокуратор, який уже збирався відпустити Єшуа, усе ж таки не робить цього? (Не має права як прокуратор пробачити філософу його висловлювання про владу, оскільки тримається за посаду й боїться за своє життя.)

Чому первосвященик Каїфа вважає Єшуа більш небезпечним злочинцем, ніж Вар-раввана? (Його проповіді загострили соціальну обстановку, спрямовані проти старої віри, що може призвести до повстання народу.)

Хто з близьких по духу людей знаходиться поруч із Єшуа під час його страти? (Левій Матвій)

Яка доля Юди? Чому з ним так учинили? (За наказом Понтія Пилата його вбито – спроба виправдатися перед Єшуа.)

Який моральний шлях проходить Понтій Пилат на сторінках роману? (Від боягузтва і зради до каяття)

4. Характеристика образів роману

Коментар. Хоч Булгаковському Єшуа і притаманні деякі риси Месії, та він більше схожий на Сина Людського, а не Сина Божого. Людські його риси рельєфно проявляються, зокрема, у сцені допиту. Цей мандрівний філософ проповідує моральний закон Добра. Він ні на йоту не відступає від своїх переконань і нехтує брехнею, щоб урятуватись: не розуміє чи не бажає розуміти натяків прокуратора. І навіть за мить до страти, коли йому, спраглому, піднесли до рота мокру губку, він сповідує цей закон: відмовляється від цієї милості на користь засудженого сусіда, який так само потерпав від спраги.

Головним антагоністом Єшуа є Понтій Пилат: носій абсолютного добра, вічних істин і зневірений у моральних цінностях охоронець державного порядку, влади. Головним свідченням духовної величі Єшуа є його безкомпромісність в обстоюванні вищої істини.

Пилат зазнає моральної поразки, капітулює перед страхом за своє життя. За хибний моральний вибір Пилат упродовж тисячоліть розплачується муками совісті. Прокуратор бажав іти поруч із Єшуа місячною доріжкою. І тільки після двох тисяч років каяття перед Пилатом проліг довгоочікуваний шлях – дорога до світла. Місячне сяйво в Булгакова є символом Істини, вічного духовного життя.

Іншою протилежністю Єшуа є Воланд. Якщо Мефістофель із “Фауста” Гете є втіленням зла, усесильним, як Бог, то Воланд має на меті відновлення справедливості, хоче довести, що зло й добро тісно переплітаються, ось тільки зло неминуче карається.

Булгаковський Воланд не сіє зло, а викриває його. Жорстокими, але водночас справедливими наказами та вчинками він відновлює рівновагу між добром і злом. Зло в романі – не витівки Сатани. Відповідальність за несправедливість автор покладає на людину. Каральна сила, яку втілюють Воланд та його почет, діє вибірково й осмислено. “Воланд – це перший диявол у світовій літературі, який карає за недотримання заповідей Христа”, – пише В. Соколов у “Булгаківській енциклопедії”.

До речі, у Старому Заповіті Біблії Сатана також не ворог Бога, як у Новому Заповіті, а земне божественне правосуддя. У житті часто Сатана криється в нас самих, і від нас залежить, який вибір зробити, яким шляхом піти.

5. Складання порівняльної “анкети” Єшуа та Воланда

Критерій

Єшуа

Воланд

Ім’я

Єшуа, Га-Ноцрі з Гамали

“Воланд, Мефістофель, Сатана, Асмодей, Вельзевул, Диявол – утім, як вам завгодно”

Портрет

“Під лівим оком синець. У кутику рота – садно із закипілою кров’ю”

“Рот якийсь кривий… Праве око чорне, ліве чомусь зелене”

Вік

27 років

“На вигляд років сорок із гаком”. “А взагалі – я вічний”

Національність

“Мені казали, що мій батько був сирієць”

“Я? Мабуть, німець… Або англієць? Поляк? Француз? “

Місце проживання

“Я не маю постійної оселі”

“Я? Ніде”

Рідня

“Не маю нікого. Я один на світі”

“Один, один, я завжди один”

Якими мовами володіє

Арамейською, грецькою, латиною

“Я взагалі поліглот і знаю силу-силенну мов”

Заняття

“Я мандрую з міста до міста”

“Мені, як мандрівникові, усе дуже цікаво”

Думки про головне зло людської особистості

Сказав Пилатові: “Біда в тому, що ти надто замкнений й остаточно втратив віру в людей. Адже не можна, погодься, вмістити всю свою прихильність у собаку. Твоє життя збіднене, ігемоне”

“Щось недобре таїться в чоловіках, що уникають ігор, вина, чарівних жінок, застільної бесіди. Такі люди або тяжко хворі, або потай ненавидять оточуючих”

Висновки. У Єшуа та Воланд а багато спільного. Це свідчить про те, що добро і зло переплітаються. Диявол у романі Булгакова бореться із людськими вадами і стає завзятим адвокатом людей.

Письменник творить свій міф, трансформуючи, переосмислюючи біблійні легенди, літературні джерела і власне розуміння вічних істин.

6. Визначення реального й фантастичного в романі

“Майстер і Маргарита”

Реальне

Фантастичне

Життя, побут москвичів 1930-х років; риси їхніх характерів, “квартирне питання” та ін.

Поява Воланда і його почту, їхні витівки в Москві; розмова Пилата й Єшуа на місячній доріжці та ін.

IV. Домашнє завдання

Повторити зміст розділів “московської” частини роману. Уміти характеризувати героїв та ситуації. Підготувати інсценівки (з “московської частини).

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Проблеми роману “Майстер і Маргарита” близькі нашому часові тим…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір Михайла Булгаков “Майстер і Маргарита” – роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики