Поетика жанрів магії
У поетиці магічних жанрів перш за все виразно простежується їх композиційно-синтаксична алогічність, відсутність причинно-наслідкових зв´язків, а відтак – сюжетності. За словами М. Новикової, “замість причинності тут суміжність”. Оскільки “весь фольклор побудовано за принципом паралелізму”, то і “вся магія – це, по суті, вплив-діяння за аналогією. Топиться віск – тане від Кохання серце. Згоряє зрізаний волос – гине в очисному вогні хвороба й неміч”. Окремі елементи тіла (волосся, нігті, кров) заміщують у магічних
Особливістю поетики даних жанрів є також їх кумулятивна побудова, тобто ланцюжкове нагромадження елементів, де нерідко зображення накладаються одне на одне. Це суголосне з доісторичною свідомістю давньої людини, для якої немає часової послідовності подій чи причинно-наслідкових зв´язків, а є співіснування явищ у просторі. Композиційним засобом замовлянь та заклинань є ритуальні зачини та спеціальні закінчення-замки, якими скріплюється сказане. У текстах пізнішого періоду може зустрічатись образ ключа,
Християнство вело боротьбу проти магії, як такої, що суперечить біблійному вченню, оскільки передбачає очікування допомоги від сил природи, померлих духів, демонічних істот, а не від Бога; а також вороже ставлення до інших людей, накликання на них шкоди. Не зважаючи на це, магія ще довго співіснувала з християнством (а Подекуди збереглась і до нашого часу). При цьому в структуру поетичних формул увійшли деякі біблійні та апокрифічні образи, які Набули язичницької інтерпретації, наприклад: “їхав Ілля на коні, тяг ноги по землі, ноги підняв – кров уняв. Ішла Пречиста: одна з Киева, друга з Чернігова, третя з Ніжина, несли срібну голочку, шовкову ниточку, рану зашивали, кров замовляли”.
Архаїчна система усної народної Творчості є цікавою з того огляду, що “всі міфологічні й демонологічні уявлення, магічні обряди та ритуали не тільки пов´язані з фантастичною сферою – вони, як правило, відбивають і багатющий міжпоколінний досвід людей, а часом відтворюють їхні вікові прагнення”. У них можемо шукати пояснення багатьох фольклорних явищ пізніших періодів.