Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”)
“Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки.
Серед численних персонажів, казкових і земних, центральне місце, безумовно, належить Мавці – лісовій істоті, наділеній щедрим серцем і багатою душею. Цей образ –
Уже з першої зустрічі головна героїня вражає щирістю, безпосередністю і ніжністю. Вона є часткою природи. Береза – її сестра, верба, “суха, старенька, – то матуся”. Всім лісовим істотам Мавка готова допомагати, навіть якщо треба буде пожертвувати собою. Саме так вона рятувала красу Польової Русалки – ціною власної крові.
Але найповніше Мавка розкривається у стосунках з Лукашем. Покохавши його, лісова дівчина виявляє такі душевні властивості, які не часто зустрінеш
Героїня “Лісової пісні” стверджує справжнє чисте почуття, суть якого Не в тому, щоб мати якусь користь, а в тому, щоб всю себе віддати заради нього, єдиного, заради його щастя.
Мавка, безумовно, заслуговує найвищих характеристик. Красива й ніжна, щира й чесна, віддана, і людяна – який прекрасний ідеал являє собою героїня Лесі Українки! Якби ж то вона стала взірцем для сучасників, щоб саме така дівчина користувалася любов’ю і повагою. Тоді б, напевне, у нашому житті панували б висока духовність, гуманістичні ідеали, світло і добро.