Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”)

“Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, яку на початку п’єси співає Наталка, ми дізнаємося про причину туги, що огорнула серце дівчини. Тихо лине над Ворсклою пісня-сум, пісня-біль: “Тяжко жити без милого і в своїй сторонці”.

Чотири роки жде не діждеться вона повернення свого коханого. Чотири роки терпіння, виглядання, чотири роки вірності. І жодного разу не отримала вона від милого вісточки.

А в цей час сватається до неї підстаркуватий, але багатий возний. Він вважає її “найкращою зо всього села”. Не випадково в селі всі матері ставлять у приклад Наталку своїм дочкам. Словами пісні дівчина про себе каже:

Не багата я і проста, но чесного роду,

Не стиджуся прясти, шити і носити воду.

Найбільшим багатством для Наталки є “добре ім’я” , що свідчить про її скромність, самоповагу.

Виборний розповідає возному

про Наталку: “Золото – не дівка!.. Крім того, що красива, розумна, моторна…”. Виборний співчуває злидням Терпелихи і її дочки. Він прямо каже про любов багатого чоловіка до Наталки. Матері возний сподобався, а дівчині – не милий. Наталка, щоб не образити поважного в селі пана, дає йому гідну відповідь: “У нас єсть пословиця: “Знайся кінь з конем, а віл з волом”, шукайте собі, добродію, в городі панночки…”.

Сім’ю дівчина розуміє як єднання двох сердець. Але постійні материні дорікання та сльози надломлюють Наталку, і вона задля спокою неньки подає рушники возному. Про драму свого серця Полтавка розповідає в пісні “Чого вода каламутна?..”. Коли бідна дівчина стане дружиною багатого, то “така жінка буде гірше наймички… буде кріпачкою”.

Кажуть, що доля інколи буває щедрою і до бідних. Усміхнулася вона і Наталці. З далеких країв повернувся Петро, та не сам, а з побратимом Миколою. Як тільки з’являється коханий Наталки, вона одразу заявила: “Клянусь, що, окрім Петра, ні за ким не буду”. У творі вона показана рішучою і сміливою в боротьбі за своє щастя.

Не дивно, що возний не зміг спокійно дивитися на сльози коханої, зрозумів, як стверджує, що “насильно милим не будеш”. Кохання підносить людину і робить її кращою. Возний духовно виріс. Його шляхетний вчинок робить щасливими Наталку і Петра.

У п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревський показав духовну велич і красу українського народу. Митець слова зумів поєднати в образі Наталки всі кращі риси народу: доброту, щирість, працьовитість, вірність у коханні. Ось чому її образ став прикладом для інших дівчат того часу, він є прикладом для нас і для майбутніх поколінь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”)