Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського

Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його дочки”.
Петро з’являється у другій дії, проте з уст інших героїв глядач дізнається про його долю. Петро – працьовитий, як і Наталка, чесний, великодушний, має добре серце. Виборний каже,

що Петро – “хлопець… славний, гарний, добрий, проворний і роботящий”. Але він не-має такої сили і рішучості, енергії та наполегливості, як у Наталки, і це дуже помітно у найкритичніші хвилини, коли вирішувалося питания про їх із Наталкою подальшу долю. Коли Петро дізнається, що Наталка подала рушники за нелюба, а він спізнився лише на один-єдиний день, він кориться долі і радить Наталці зробити те саме: “Возний – пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого. Вам з матір’ю треба подпори і зашити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не помощ подам”.
Наталка задля кохання ладна піти проти звичаїв
і волі власної матері, але Петро їй радить скоритися долі: “Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби пана возного і забудь мене навіки!”
Однак Петро – натура цільна, а його приреченість і покора долі є швидше християнським смиренням і схильністю до самопожертви. Про релігійність цього персонажа свідчить і його мова, у якій часто вживаються такі вислови, як: “нехай мене бог накаже”, “дай боже”, “благодареніє богу” і т. д. Ця релігійність Петра накладає відбиток на його характер і поведінку. Коли щастя повернулося до нього – мати благословила на шлюб з Наталкою, Петро і тут вбачає божу волю: “Бог нам поміг перенести біди і напасті, він поможе нам вірною любовію і порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців”.
Образ Петра, як і образ Наталки, наділений ліризмом, що виявляється не лише в піснях, які співає Петро, але й в його мові, особливо, коли він освідчується Наталці в коханні. У змалюванні цього образу є дуже виразними риси сентименталізму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського