Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”)

Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”)

Боже! Чи знайдеться край, так зарабований,
Як Україна, чи ні?
Люд наш, цупкими кайданами скований,
Гине без світла на пні.
Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано
Його нації синам,
Що розмовлять та писати заказано
Рідною мовою нам?

П. Грабовський

Павло Арсенович Грабовський був одним із тих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царату за благородні,

високі ідеали йшли на каторгу, на заслання. У своїй літературній творчості поет у нових історичних умовах продовжував і розвивав визвольні традиції Шевченка, Франка, був полум’яним патріотом, борцем за щасливе майбутнє, за розквіт творчих сил народу, показував одвічне прагнення українського народу до волі і незалежності.
Народне життя, визвольна боротьба, народні думи і прагнення становили основу творчості поета, головне її джерело. Він був твердо переконаний, що “невмируща міць народа усе лихе переживе”, що “побачать вбогі України діти будуче славетне, будуче прекрасне”.
Одним із таких

творів поета є його вірш “До Русі-України”, написаний поетом в іркутській губернській в’язниці, звідки він листувався з Франком. Надрукований вірш у збірці “Пролісок”, що вийшла за допомогою Франка 1894 року. І полинули величні рядки поезії з уст опального, закутого співця в кайданах із-за грат у широкий світ. Звідси, з далекого Сибіру, з нутра катівні Російської імперії Павло Грабовський звертається до українського народу, що живе в неволі.

Бажав би я, мій рідний краю,
Щоб ти на волю здобувавсь.
Давно сподіваного раю
Від тебе власно сподівавсь.

Звідти уярмлений і закутий, фізично зламаний і принижений поет проголошував “велич простого народа” і його природне, законне право запанувати на Русі, що означало бути людьми-господарями власного життя в своїй хаті, у своїй країні. І жити по-людськи так,

Щоб чарівна селянська врода
Росла в коханні та красі.

І саме для такого істинно людського життя “Русь порізнена має встати”, підвестись з колін на весь зріст, визволитись з-під віковічного ярма як чужеземних, так і власних гнобителів.
Вірний ідеалам великого Шевченка, його заповітам, П. Грабовський у своєму вірші “До Русі-України” яскраво й поетично висловив одвічне прагнення українського народу до волі й незалежності, єдності і рівності серед народів світу.
Дуже показовий у цьому контексті і вірш П. Грабовського “До українців”, у якому поет звертається до всіх українців, щоб відгукнулись вони всі, де хто є, на запитання:

Чи покраща доля наша,
Мине сором, що вкрива;
Чи до краю спита чаша –
Рабства чаша вікова?

Уся трагічність історичної долі України передається метафорою “до краю спита чаша”. Це відтворення внутрішнього протесту знедолених проти гнобителів.
З поезії відлунює пробудження в народі національної і соціальної свідомості, що “наш простий народ, як і всякий другий, побивається лихою годиною”, але “не відчуває своєї національної окремості”.
Виражаючи “українські почування української душі” як наскрізний мотив усієї своєї поезії, Грабовський у зверненні до українців закликає:

Гей, докупи, певні діти!
Всіх веде мета одна:
Шлях любові та освіти
Нас навіки поєдна!

Завершується вірш полум’яним закликом, зверненням до українців сходитись “докупи”, єднатися для досягнення спільної мети на шляху “любові та освіти”, відродження нації, процвітання рідного краю. Минули роки, десятиліття, поки здійснилася найзаповітніша мрія поета – Україна стала вільною і незалежною. Не вдалося побачити це мужньому сину України П. Грабовському, який загинув на чужині, у далекому Сибіру.
Але живуть його полум’яні вірші, які нагадують нам, сучасникам, якою ціною дісталася нам воля. І нам, нащадкам поета, який поклав своє життя на вівтар Вітчизни, усіх зусиль треба докласти, щоб Україна стала могутньою, визнаною у світі державою, а народ – заможним і щасливим.

(2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

Поетичне вираження одвічного прагнення народу до незалежності Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв ‘язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. Грабовський Павло Арсенович Грабовський був одним із тих представників демократичної...
Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу...
Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними Гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності...
Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що...
Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі за віршами П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам,...
Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі Ще в юності майбутній поет дав собі клятву піти “на муки за народ” і залишився їй вірним все своє життя. Про це свідчать вірші, які я хочу взяти за основу при розкритті теми запропонованого твору. На думку перш за все прийшли поезії, присвячені Н. К. Сигиді (збірка “Пролісок”). їх близько...
Твір на тему – Поетичне вираження довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського Мало доля відміряла Павлові Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори зкликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених, у його поезіях виражені прагнення українського народу...
Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що...
Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші “До Русі-України” Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш-карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у...
Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність...
Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку...
Віра в світле майбутнє українського народу (за віршами П. Грабовського) Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах...
Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого...
ПОЕТИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО УКРАЇНИ У ТВОРЧОСТІ В. СОСЮРИ Творчість багатьох українських письменників пронизує глибока самовіддана любов до Батьківщини, прагнення зберегти і примножити славу рідного народу. Великим патріотом України називають Володимира Сосюру (1898-1965), адже його життя і творчість стали яскравим прикладом безмежної синівської любові до матері-Вітчизии. Пройшовши драматичний і болючий шлях національного самоусвідомлення, шлях, сповнений цькувань і переслідувань, жорстоких...
Поетичний образ України у творах П. Грабовського Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рідному народові – бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів двадцять років...
Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена...
П. ГРАБОВСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ДО РУСИ-УКРАЇНИ”, “ДО УКРАЇНЦІВ”, “ОРЛИ”, “ДІТЯМ”, “ТРУДІВНИЦЯ”, “до н. к. с.” Тема. П. ГРАБОВСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ДО РУСИ-УКРАЇНИ”, “ДО УКРАЇНЦІВ”, “ОРЛИ”, “ДІТЯМ”, “ТРУДІВНИЦЯ”, “до н. к. с.” Варіант 1 1. Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1865 року… А На Харківщині. Б Сумщині. В Тернопільщині. Г Миколаївщині. 2. Життєва доля П. Грабовського пов’язана з Харківщиною, оскільки тут він… А...
Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського П. А. Грабовський належить до тих письменників-борців, життя яких є прикладом самовідданого служіння народові. В його творчості червоною ниткою вигаптуване поетичне уславлення мужності борців за волю. Так, у вірші “Не раз ми ходили в дорогу” поет розкриває стійкість і незламність революціонерів, що борються за волю і щасливе життя трудящих. Алегоричний...
Поезія П. Грабовського – “крик болю і туга за рідною Україною” І. Павло Грабовський – талановитий український поет, професійний революціонер, політичний засланець (велике бажання працювати для рідного краю; важкі умови на засланні у Сибіру, де поет тяжко хворів та почував себе самотнім; виявлення високої національної свідомості; жертовна і самовіддана праця в ім’я свого народу і культури; “Крик болю і туги за...
Образи борців за волю народу в поезії Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба…”. У...

« Моральна висота людини в трагедії “Натан Мудрий”

Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка »